Від «Таврійських ігор» до «Соляної дороги»


28 Листопада 2018


Херсонщина може розвиватися за рахунок туризму і фестивалів

Нещодавно брав активну участь у Всеукраїнській конференції «Фестивальна майстерня: як фестивалі допомагають розвитку бізнесу та громад?». Він проходив на моїй малій батьківщині на Хмельниччині. Приїхав о 6-тій ранку, але всю ніч не спав і, сидячи у розхитаному купе (добре що нижнє місце), вирішив викласти по гарячих слідах кілька думок, які не давали мені спати. Хоча для мене попередній день дався нелегко, бо був спікером на дискусійному майданчику та двічі презентував можливості нашої Херсонщини.

Це вже друга фестивальна майстерня на Хмельниччині, у якій я беру участь. Перша пройшла на початку цього десятиліття у Кам’янці-Подільському, який традиційно уже друге десятиліття вважається фестивальним містом. У ньоому свого часу гриміли і військово-історичний фест «Терра Героїка», і фестиваль вуличного мистецтва «Республіка» й інші. Нині цю традицію впевнено підхоплює Хмельницький. Про це захриплим від застуди голосом, але дуже про активно і емоційно розповідав міський голова Хмельницького Олександр Симчишин у виступі «Фестиваль – як шанс привабити туриста та інвестора до Хмельницького».

 

Від базару до фестивальної культури

У 2016 році у Хмельницькому було приблизно так, як у більшості міст України – місцеві локальні «фестивалі», як їх гучно називали. Але вони потрібні були тільки для самих учасників цих подій. Про них мало хто знав, навіть з місцевих жителів. Та й проводили їх найчастіше для того, щоб поставити «галочку» в управліннях культури та молоді. Якісної фестивальної культури не було. І перше що зробили у міській раді – провели опитування у інших містах України: з чим у них асоціюється Хмельницький, яким вони бачать місто?

Більшість знали про Хмельницький, як про великий ринок, базар. А місцевій владі хотілось би, щоб воно було знаним як місто фестивалів та культури, місто, успішне з усіх точок зору. На запитання: «Так навіщо Хмельницькому фестивалі?» – міський голова відповів:

– Жодне місто не буде повністю успішним, якщо про нього не будуть говорити з позитивної сторони.

Не маючи ні однієї пам’ятки державного значення, місто зробило ставку на по дієвий туризм, на фестивалі – як елемент іміджу, для заманювання туристів та інвесторів. Адже інвестор скоріше піде у місто, яке на слуху, де щось діється, яке формує у себе хорошу фестивальну культуру. І от нещодавно на опитуванні, з чим хмельничани пов’язують позитивний імідж роботи мера, більше 25 % відповіли: з розвитком фестивального туризму у місті. І тоді мер зрозумів, що вони добились своїх цілей.

350 євро з туриста

Заступник міського голови Львова Андрій Москаленко нагадав присутнім, що керівники міст та регіонів, певно, знають, що 10% усіх ресурсів світу знаходяться у сфері туризму. Це одна з трьохключових галузей світової економіки. У Львові професійні фестивалі для залучення туристів почали фінансувати з міського бюджету понад 10 років тому. У 2011 році у Львові було уже 900 тисяч туристів, у 2017-му – 2,6 мільйона. У нинішньому – перевалять за 3 мільйона.

 

Середній чек туриста Львова – 350 євро, в 2017 році туристи залишили у місті більше 615 мільйонів євро, або майже 20 мільярдів гривень, а в найпіковіші сезони в туризмі працювало 10% населення Львова. І тому тільки на підтримку професійного фестивального руху в 2018 році Львівська мерія виділила понад 10 мільйонів гривень. Хтось може сказати: добре Львову – там є архітектура. Але архітектура, як і природа, сама за себе не говорить – це роблять люди.

Міст багато – файне одне

Цікавим був виступ Максима Черкашина, співзасновника фестивалю «Файне місто», який 29 вересня був у Новій Каховці та проводив майстер-клас на запрошення ГО «Агенція регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад». Цей захід починався з невеликого студентського фестивалю. Нині в ньому беруть участь до 16 тисяч чоловік, а бюджет складає 32 мільйони гривень. Сьогодні Тернопіль відомий у першу чергу за слоганом «Міст багато – файне одне». Промоція, яку зробив фестиваль Тернополю, як колись і «Таврійські Ігри» Каховці, важко оцінити у коштах – вона безцінна.

Дуже багато говорилось про співпрацю з громадами міст та ОТГ: як зробити громаду співавтором проекту, події, фестивалю. Як залучити людей до співпрац , як працювати з волонтерами, громадськими організаціями, молоддю.

Енергія об’єднаних зусиль

Чимало цікавого розповіли Микола Головальов – міський голова Хотина з Буковини (фестиваль «Битва націй») та Артур Цицюрський – міський голова Бара з Вінниччини (фестивалі «БарРокКо», АРPLE BАR) та інші. Головний меседж більшості виступаючих: нам усім потрібно вчитись та рости – і владі, і бізнесу, і громаді. Влада повинна сідати за стіл з бізнесом, громадою та фестивальним менеджментом і домовлятись про розвиток своєї території. Адже запорукою такого розвитку може бути тільки синергія – об’єднані зусилля усіх гравців цього ринку. І це величезна можливість як для влади, так і для бізнесу і громади щодо внутрішнього розвитку території. Але для цього необхідно провести вивчення ринку, визначити правильне просування іміджу території, розробити якісний бренд-бук по кожному фестивалю. Тобто постійно зустрічатися, спілкуватись, проводити стратегічні сесії та мозкові штурми.

Як створювати якісні проекти

І дуже важливо, щоби кожен з тих учасників, хто готовий бути до цього причетним, ставив собі одне і теж питання: що я хочу залишити на цьому світі після себе – чи то в моральному, чи то в матеріальному плані. Цікавим був досвід Андрія Зоїна (фестиваль «РЕСПУБЛІКА»), який брав в управлінь культури та туризму проекти на аутсорсинг (субпідряд), показуючи ще один шлях: як при бажанні, навіть з невеликими коштами та відсутності спеціалістів, у місцевої влади є можливість створювати якісні проекти.

 

Та головне, про що точилася запекла дискусія: як оцінити ефективність тих коштів, які влада виділяє для проведення, та яку користь вони приносять нам, платникам податків, якими інструментами вона при цьому користується у сфері якісного та кількісного аналізу заходів.

Показовою у цьому була дискусія між представниками влади та бізнесу Старокостянтинова (Хмельницька область, 36 тисяч жителів). З одного боку, влада виділяє на фестивальний рух щороку понад 300 тисяч гривень. Але якісні фестивалі у місті роблять бізнесмени та громадські організації, які не завжди відчувають потрібну фінансову підтримку з боку влади.

Херсонщина – цілина для фестивалів

І все таки для мене це була унікальна зустріч. Тут проходили фестивалі, які були знаковими колись і зараз перестали функціонувати з різних причин. Фестивалі, які щойно починаються або існують концептуально тільки поряд з тими, які мають багатомільйонні бюджети та десятитисячні аудиторії. Мені, як єдиному представнику фестивальної Херсонщини, що презентував «Гринвейс Соляна дорога» та «Полунично-спаржеве патті», було трішки ніяково: нас усі знають як батьківщину «Таврійських ігор» – одного з перших та найуспішніших фестивалів незалежної України.

Та я вірю в те, що у майбутньому наша Херсонщина буде відомою не тільки як місце проведення «Таврійських» або «Чорноморських ігор», а і як батьківщина не менш креативних фестивалів, які виростуть на цій території – на основі і «Соляної дороги», і «ВиноТавра», і «Полунично-спаржевого патті» та «Води життя». І я вірю в фестивалі крафтового сиру, ЕКОФЕСТ та АГРОФЕСТ – ми маємо для цього необхідні знання, можливості та БАЖАННЯ.



Партнери