Greenways «Соляна дорога»
Асканія-Нова ОТГ

Асканія-Нова – дивне поєднання природного та рукотворного, результат багатолітньої напруженої праці, волі та творчості людей.

На безкрайніх просторах півдня України, в межиріччі Дніпра та Молочної розташований Біосферний заповідник “Асканія-Нова” ім. Ф.Е. Фальц-Фейна − найстаріший заповідний комплекс України! На території Біосферного заповідника створена і постійно розширюється мережа екскурсійних маршрутів, які щороку відвідує більше 100 тисяч туристів. Тільки в Асканії-Нова можна побачити первозданний степ, табуни диких тварин, незчисленні зграї птахів; вдихнути повітря, напоєне неповторним ароматом степових трав, прогулятися тінистими алеями парку, торкнутися древньої історії Таврії. Тут, у серці степової Таврії, ви можете відпочити і збагатити свої знання про природу; це незвичайний і прекрасний куточок, де у злагоді живуть тварини з різних континентів.

Щоб ознайомитися з усіма маршрутами заповідника, слід завітати до Асканії-Нова на кілька днів.

Біосферний заповідник “Асканія-Нова” пропонує різноманітні екскурсії:

«Перлина в степу»

Маршрут проходить по території старого дендропарку, закладеного ще у 1887-1892 роках. Екскурсанти знайомляться з історією закладки парку, архітектурним комплексом, колекцією деревних рослин – представників різних географічних районів земної кулі. Далі маршрут проходить по зоопарку: через орнітосекцію, де у паркових зарослях розташовані вольєри з птахами різних видів, секцію плоскогрудих птахів, та секцію копитних тварин.

Маршрут охоплює ту частину парку, яка була закладена ще в 1887-1892 роках. Екскурсанти знайомляться з історією створення парку, архітектурним комплексом, який імітує середньовічний замок, колекцією деревних рослин – представників різних географічних районів земної кулі.

Екскурсійний маршрут прокладений так, щоб екскурсанти у найкоротший час оглянули найцікавіші куточки парку: алею пірамідальних дубів, що вишикувались вздовж Чумацького шляху, Велику степову галявину з групою сосен кримських, вкриті смарагдовим килимом галявини. В центрі старого парку – мальовничий ставочок з маленьким острівцем та ліліями на водяному дзеркалі. Привертає тут також увагу грот та галявина з північними красунями ялинами. Далі маршрут пролягає зоопарком: через орнітосекцію, де в паркових заростях розміщені вольєри з птахами різних видів, секцію безкілевих птахів, яка представлена африканським страусом, австралійським ему та американським нанду, та секцію копитних тварин, де утримуються дикі коні, зебри, бики, антилопи, олені, козли та барани.

У зоопарку вас зустрінуть звірі та птахи з усіх куточків світу: з Африки та Австралії, Північної та Південної Америк, з Центральної Азії та Далекого Сходу, навіть з Арктики. Колекція зоопарку представлена 40 видами ссавців, 3 видами безкілевих і 71 видом кілегрудих птахів.
Птахи утримуються в неволі, в паркових заростях та на водоймах.

Береги, схили островів і вся поверхня водойм вкриті численними видами гусей та качок. Мальовничими групами розташувались жовтодзьобі лебеді-кликуни, білолобі, полярні та гірські гуси, канадські казарки, зграєю тримаються строкаті галагази, з шумом пролітають крижні, огари. Невтомно пірнає і знову, як поплавок, виринає на поверхню водяна курочка – лисуха. Лебідь-шипун завмер у вигляді білосніжної витонченої чаші.

Протоки та галявини у вольєрах теж всіяні птаством: строкатодзьобі крижні, поважна шилохвість, білощокі казарки та нільські гуси спостерігають танок вінценосних журавлів. Гордовито виступають фламінго та журавлі, демонструють свою красу павичі, фазани, про щось сперечаються між собою папуги, домовито метушаться кури: білочубі, пухові, бентамки. У вольєрах для хижих птахів – гриф чорний, степовий орел, пугач.

Секція безкілевих птахів представлена африканським страусом, австралійським ему та американським нанду.

У вольєрах секції копитних – бізони, гаяли, зебри, коні Пржевальського, барани, козли, верблюди, олені, віслюки, сайгак, нільгау, довгорогі ватусі, полохливі гарни.

У супроводі екскурсовода здійснюються наступні екскурсії:

Екскурсія «У лісову казку»

Маршрут проходить по территориії нового дендропарку, екскурсанти милуються рукотворними пейзажами, кам’яними статуями, залишеними половцями; з кургану відкривається панорама заповідного степу. Частина маршруту співпадає з Чумацьким шляхом, що проходив тут у давнину. На території дендропарку про нього нагадує алея пірамідальних дубів. Тут же оглядаємо відновлений зруб колодязя, біля якого після важкого переходу відпочивали чумаки.

Починається екскурсія біля архітектурного комплексу в стилі неоготики, що імітує середньовічний замок. Екскурсанти знайомляться з історією створення зрошуваного парку у посушливому безводному степу.

Маршрут прокладений серед рукотворних пейзажів, що демонструють результати наукової роботи по збереженню, відновленню та розвитку паркових насаджень, інтродукції деревних та квітниково-декоративних насаджень.

На невеличкій галявині зліва встановлена унікальна скульптура воїна, створена у ХІІ столітті. Пізніше, іншим майстром, на ній зображена сцена небесного полювання: Небесний стрілець, вбиваючи солярного звіра, звільняє сонце, тобто сприяє його народженню.

Далі маршрут співпадає з Чумацьким шляхом, що пролягав тут у давнину. Найбільшого розквіту чумацький промисел в XVII-XVIII ст. Він суттєво вплинув на економічний розвиток Таврійського краю.

Чумацький шлях на території парку позначений алеєю пірамідальних дубів.

Наступна зупинка на кургані. З його висоти відкривається вид на панораму цілинного степу. Це ділянка «Стара», заповідана ще Фрідріхом Едуардовичем Фальц-Фейном – найстаріша за часом заповідання степова територія. На ній представлені майже всі характерні типи рослинності і ґрунтів. Її флору і фауну вивчають з 1902 р.

На вершині рукотворного кургану – пам’ятка половецької культури, кам’яна скульптура. Кам’яні половецькі статуї – залишки вірувань та обрядів, пов’язаних з культом предків. Асканійська колекція створена Ф.Е. Фальц-Фейном і складається з 17 скульптур.

Доволі намилувавшись степовими просторами, прямуємо далі. Справа захисна смуга з сосни кримської та ліщини деревовидної. Повз колекцію дубів, рідкісну бузину червону, що біля розподільчого колодязя, ділянку ялівцю віргінського, ялину Костера, через діброву виходимо на відкритий простір. Перед нами панорама Великої степової галявини, створеної у 1908-1913 рр. Тут, на ділянці заповідного степу площею майже 7 га, зразу ж за межею старого парку, ще при його закладці, для створення враження поступового переходу від лісу до степу висаджені групи та окремі дерева відносно посухостійких порід – сосни кримської та ялівцю віргінського.

Далі маршрут проходить територією старого парку. Основні зупинки: мальовничий ставочок з гротом та таємничим острівцем, срібляста та партерна галявини.

Старий парк – це зразок парку вільного планування. Для нього характерне чергування ландшафтів лісового та паркового типів, відкритих і закритих просторів, мальовничих галявин, деревних масивів, груп і окремих дерев та кущів. Парк вражає чистотою і довершеністю свого планування.

Екскурсія «У світі тварин»

Маршрут «У світі тварин» проходить експозиційною зоною зоопарку, повз зовнішні водойми. Звірі та птахи з усіх куточків світу представлені тут в паркових насадженнях та на ставках. Зі спеціально облаштованого майданчика (Зміїної гірки) оглядаємо степову ділянку «Великий Чапельський під», де у напіввільних умовах утримуються американські бізони, сайгаки, лань європейська, коні Пржевальського, туркменські кулани, благородні та плямисті олені, муфлони. Влітку до них приєднуються ватусі, зебри, антилопи канна, гну, нільгау та гаяли. Восени тут збираються багатотисячні зграї качок, журавлів, гусей та інших птахів, що летять на південь Понтійським міграційним коридором (сучасний Азово-Чорноморський).

Заповідна степова ділянка «Великий Чапельський під» – це “Територія важлива для збереження птахів та їх місць мешкання”, включена до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення Рамсарської Конвенції. Великий Чапельський під – унікальна депресія розміром 4 х 6 км, що періодично заповнюється талою водою. Ця орнітологічна територія міжнародного значення Birdlife international входить до Південного (Азово-Чорноморського) екологічного коридору, для якого притаманні потужні міграційні потоки птахів (качок, зграї журавлів, сірих гусей, куликів) весною та восени.

Зоологічний парк «Асканія-Нова» є центром з розведення копитних тварин і птахів, базою для проведення наукових досліджень, екскурсійної і туристичної діяльності.

Екскурсія «Історичними місцями зоопарку»

Екскурсія вольєрним комплексом зоопарку, яка знайомить з науковою частиною та історичними місцями, що залишилися з часів перших поселенців – колоністів. За час екскурсії оглядаємо історичні пам’ятки заповідника: водойми, герцогський вал, споруди перших поселенців. Із штучного пагорба відкривається панорама степу і вид на Великий Чапельський під, де напіввільно утримуються табуни диких тварин.

Екскурсія починається від входу в зоопарк, оскільки саме з ним, перш за все, пов’язана історія закладки заповідних об’єктів Асканії-Нової. Від головного входу, екскурсанти направляються до бронзової скульптурної композиції, яка відображає спілкування засновника заповідника з дрохвою – степовим птахом першої величини, яка влітку на даний час і в заповідних степах є рідкістю, але більш звичайною у зимовий період. Пам’ятна скульптура роботи скульптора Тугарінова встановлена у 2009 році.

Під кроною горіха чорного – оповитий таємничими легендами фонтан «Серафима».  Далі маршрут йде орнітопарком, де відвідувачів радо зустрічають численні павичі, вражають своєю витонченістю рожеві фламінго.
Вздовж колекції Фазанових, мимо вольєру з вінценосними та степовими журавлями, екзотичними Гусеподібними виходимо на зовнішні ставки зоопарку.

Тут роздолля для навколоводних птахів, які гніздяться на островах та роблять набіги на посіви зелені, що вкривають береги. Зліва від ставків, в масиві деревних насаджень тишу рвуть дрозди чорні та співочі, зеленяки, щиглики, соловейко південний. Пізніше до них приєднається вивільга. Маршрут слідує повз гірку зі скульптурою половецької доби – кам’яною бабою, яка в травні обрамлена пасмами ковили Лесінга.

Слідуючи далі вздовж берега ставків, екскурсанти потрапляють до Круглого ставка, який з часів Ф. Фальц-Фейна призначений для регулювання подачі води до центру Великого Чапельського поду. Цей ставок грає роль випаровувача зайвої води. У вологий рік, коли багато води – її із ставків зоопарку не направляють до Великого Чапельського поду, а спрямовують сюди на випаровування. Мало води – вона звичайно йде системою ариків до копитних тварин.

Мілководне дзеркало цього випаровувача стало привабливим місцем для перебування різних видів сивок, у тому числі і рідкісних, таких як кулик-довгоніг та шилодзьобка. Тут можна побачити мартина каспійського, косаря, дерихвоста лучного. Зазвичай тримається декілька пар огара, яким звичайно багата Асканія-Нова, і цей вид всю екскурсію буде зустрічатись на маршруті. Це якраз той приклад, коли рідкісний вид, завдяки зусиллям асканійських вчених, став тут звичайним і восени його чисельність може сягати рекордної кількості – більше 8 тисяч особин.

Під час екскурсії можна побачити оригінальні яскраві будиночки. Це пасіка диких бджіл, з якими можна буде познайомитись, якщо вони будуть в цей час літати. Маршрут виходить на Лисячу гірку, яка була насипана також засновником, коли будувались з 1887 до 1902 року зовнішні ставки зоопарку.

З гірки відкривається три панорами: на зовнішні ставки, на залишки старої Асканії-Нової із школою 1828 року спорудження, а також на загони Великого Чапельського поду із стадами копитних тварин. У вольєрах, що безпосередньо біля гірки, утримується реліктова сіра українська худоба, яка мешкає разом з азіатськими буйволами, коні Пржевальського, антилопи гну блакитний, нільгау, поні, віслюки. Очі звичайно не можуть все охопити, а тому бажано мати бінокль для спостереження.

Наступний перехід до Зміїної гірки, де розміщено спостережний пункт за Рамсарською територією, тобто Великим Чапельським подом, який є одночасно надзвичайно важливим пунктом під час міграцій птахів.

Наявність копитних тварин і їх постійний вплив на травостій загонів, сприяє тому, що під не заростає високою рослинністю, чим приваблюються численні зграї птахів, які нараховують десятки тисяч особин. Восени на площі в 23 квадратних кілометри серед стад копитних пасуться сірі журавлі, казарки, гуси білолобі, огари, гуляють чепури білі, а на стовпах чатують їх «пастухи» – орлани білохвости, беркути та інші хижаки, які не проти спіймати когось із перестарків, недосвідчену чи ослаблену молодь. Весною через цю територію пролітають десятки тисяч сірих журавлів. А влітку можна насолоджуватись співом просянок, степового та польового жайворонків, боєм перепелу, який може перерватись іржанням коней Пржевальського, бульканням зебри Чапмана чи затяжним завиванням індокитайського гаяла. Гірка має назву із-за залягання тут на зиму полозів сарматських, степової гадюки та мідянки. Вони всі тепер у Червоній книзі України, але зустріч з ними не виключена. Маршрут, після перепочинку на Зміїній гірці слідує далі на внутрішні ставки зоопарку, мимо літньої кормової площадки, де птахи, котрі не вилітають за межі зоопарку, можуть двічі на день отримати підкормку. А далі виходимо на традиційний маршрут зоопарку, який через Старий орнітопарк приведе до секції Безкілевих птахів та Парнокопитих

РЕТРОФОТОСАФАРІ

Маршрут «Ретрофотосафарі» проходить вольєрним комплексом, сформованим ще засновником заповідника Ф.Е.Фальц-Фейном, і прилягає до території Великого Чапельського поду. Тут напіввільна утримуються лань європейська, коні Пржевальського, туркменські кулани, благородні та плямисті олені, муфлони. Влітку до них приєднуються ватусі, зебри, антилопи канна, гну, нільгау та гаяли. Восени тут збираються багатотисячні зграї качок, журавлів, гусей та інших птахів, що летять на південь Понтійським міграційним коридором (сучасний Азово-Чорноморський).

Екскурсія на автомобілі, продовжується 2 години і проходить частиною вольєрного комплексу з демонстрацією груп тварин; звідси відкривається панорама на заповідну ділянку Великий Чапельський під. Екскурсанти знайомляться з напіввільним утриманням диких тварин. Для їх утримання відведено 2320 гектарів. Вся площа по периметру обнесена огорожею з металевої сітки і поділена на різні за площею загони. У пасовищний сезон тварини розміщуються залежно від травостою та сумісності. Взимку мешканців тропічних широт (зебр, антилоп, гаялів, ватусі, кафрських буйволів) забирають у приміщення (антилопники). На території залишаються тільки ті тварини, які добре пристосовані до холодного клімату: сайгаки, бізони, олені благородні та плямисті, кулани, коні Пржевальського.

Починається круїз оглядом першого загону, огородженого для акліматизації екзотичних видів травоїдних тварин ще Ф.Е.Фальц-Фейном. Ділянка розташована на краю Великого Чапельського поду. Тут утримуються зебри, антилопи канна, нільгау, лань європейська, муфлони, поні та віслюки. Останні з задоволенням спілкуються з екскурсантами.

На штучній скелі – представники Козлоподібних.

З північної сторони до першого загону прилягають вольєри, де мешкають африканські страуси, південноамериканські нанду та австралійські ему. Це нелітаючі птахи. У них порівняно малий розмір грудної клітки та повна відсутність кіля.

Далі маршрут пролягає через загін № 2 з гаялами – вихідцями з далекої Індії. Разом з гаялами представник африканської фауни – довгорога худоба ватусі. Поважно пересуваються бички сірої української породи великої рогатої худоби.

До цього загону прилягає загін № 3. Там утримуються самці коней Пржевальського, сайгаки та ін.

Наступна зупинка в загоні № 4, де мешкають зебри, антилопи гну та коні Пржевальського. Територію загону перетинає арик, по якому вода самопливом поступає до водойми, що у найнижчій точці Великого Чапельського поду.

Ближче до осені в центрі поду збирається велика кількість перелітних птахів: різні види качок, багатотисячні зграї журавлів, сірих гусей, куликів.
З оглядового майданчика видно загін № 7 площею 1,5 тис. га, де протягом усього року мешкають бізони, сайгаки, лань європейська, коні Пржевальського, олені благородні та плямисті, туркменські кулани.

Через Північні ворота в’їжджаємо на територію нового парку. Найбільш цінні породи дерев тут висаджені невеликими масивами, групами чи поодиноко. Такими є масиви з модрин, бука лісового, ялини канадської, дубів бореального або червоного, грузинського та крупноплідного. Зупиняємось і оглядаємо колекцію кипарисових. Тут представлені колоновидні, кулевидні, нитчасті форми туї західної, кипарисовики, ялівці. Далі на невеликому проміжку змінюють одне одного тюльпанне дерево або ліріодендрон тюльпановий, каштан їстівний, пурпуроволистий бук лісовий, берека, гортензія дерев’яниста, карельська береза.

З штучного пагорба з половецькою бабою на вершині відкривається панорама заповідного степу. Цілинний степ – найбільший скарб біосферного заповідника. Єдина в Європі ділянка заповідного степу, якого ніколи не торкався плуг. Тільки тут ви побачите степ таким, яким він був спокон віків – в часи скіфів та сарматів, в часи походів на Крим отамана Сірка. Нічого не змінилось за сотні років – так же красиво цвіте ковила, так же енергійно вітер перекочує степом дивовижні світлі хвилі з її пишних кіс. Флора вищих автохтонних рослин налічує більше 520 видів. До Червоної книги України занесено 14 видів вищих рослин: карагана скіфська, зіркоплідник частуховидний, ковили українська, Лессінга та волосиста, азовська, тюльпани Шренка і скіфський, волошка Талієва, цибулі Регеля та скіфська, рябчик шаховий, зозулинець рідкоквітковий, дворядник крейдяний. Шість видів квіткових асканійської автохтонної флори занесені до міжнародних червоних списків.

Контакти | Асканія-Нова ОТГ

Голова: Свінціцький Віталій Каземирович

Тел: (05538) 6-12-33

Сайт: http://askaniya-nova.gromada.org.ua/

Більше ключових місць
Greenways «Соляна дорога»
2019 © Усі права захищено
ukУкраїнська
en_USEnglish ukУкраїнська