Greenways «Соляна дорога»
м. Нова Каховка

Нова Каховка (46°45′04″ пн. ш. 33°21′38″ сх. д.) – наймолодше місто на Херсонщині, що виникло на місці села Ключового (заснованого у 1891 році) у зв’язку з початком будівництва у 1950 році Каховської ГЕС.

За переказами село дістало назву Ключове від кристально-прозорих джерел,  що й досі дзвенять у розкішному парку понад усім містом. Місто обласного підпорядкування в Херсонській області, засноване 28 лютого 1952 року. Нова Каховка розташована на лівому березі Дніпра, за декілька кілометрів нижче за течією від міста Каховка. Адміністративно Новій Каховці підпорядковані місто Таврійськ, селище Дніпряни, села Корсунка, Маслівка, Нові Лагері, Піщане, Обривка  селища Тополівка, Райське, Плодове. Загальна площа земель Новокаховської міської ради – 22 274,4 га. Відстань до обласного центру – міста Херсон – 78 км, до Києва – 742 км. Нова Каховка  має потужний туристсько-рекреаційний потенціал та є географічним центром Херсонської області, що являється передумовою для розвитку туристичної галузі в місті. З кожним роком туризм набуває все більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери в м. Нова Каховка.

Перелік родзинок туристичної пропозиції:

Незвичайний природний ландшафт – являється складовою природно-рекреаційних ресурсів міста, та насамперед розвитку екологічного виду туризму. Туристську потребу в пізнанні природи, можна задовольнити, відвідавши в місті «Парк імені С. М. Фалдзинського», що розташований в Новій Каховці на березі Дніпра, та є пам’яткою садово-паркового мистецтва (близько 90 видів дерев і кущів, деяким з них понад 100 років). Парк був зведений на Олешківських пісках. Для його закладки вивозився 25-сантиметровий шар піску і завозився чорнозем з заплави Дніпра.

«Казкова діброва» – унікальний комплекс для відпочинку. На її території знаходиться «Поляна казок», де розташовано більше 70 персонажів улюблених дитячих казок. Також це місце проживання близько 150 тварин та птахів, що були привезені з різних кутків України.

На території міста налічується більше 1000 джерел («ключів»). Берег Дніпра вздовж межі міста штучно укріплений гранітними каменями, серед яких пробиваються джерела з питною водою та цілющими, молодильними властивостями, яка не замерзає навіть взимку.

Нова Каховка має значну культурно-історичну спадщину та славиться своєю архітектурою. Визначними пам’ятками міста є : Літній театр з фонтаном, Палац культури з головним фонтаном міста та альтанки (ротонди) для відпочинку з обох сторін, пам’ятник Героям Громадянської і Великої Вітчизняної війни, пам’ятник С. М. Фалдзинському , пам’ятник Т.Г. Шевченку, пам’ятник Олександру Довженку, пам’ятник Першобудівникам міста.

На території міста працюють 3 музеї:  «Музей історій міста», «Літературно-меморіальний музей А. Бахути» та «Новокаховська міська картинна галерея ім. А. С. Гавдзинського» та, так званий, музей під відкритим небом «Кам’яні вишиванки Нової Каховки».

В місті Нова Каховка розвинута спортивно-оздоровча індустрія: яхт-клуб «Maxim marine», водно-спортивна база «Katrin», тенісні корти, спортивні майданчики, стадіон «Енергія», фізкультурно-оздоровчий комплекс «Гарт», спортивний зал «Олімпійські надії», центр спорту, туризму та екскурсій «Данапріс». Також в м. Нова Каховка працює 2 об’єкти дитячого оздоровлення та відпочинку: КЗ «Новокаховський обласний дитячий кардіоревматологічний санаторій «Дружба» Херсонської обласної ради» та КЗ «Новокаховський дитячий протитуберкульозний санаторій «Джерельце» Херсонської обласної ради».

В місті розвинуто екскурсійний туризм, а саме з пізнавальними цілями відвідують ПрАТ «Дім марочних коньяків «Таврія». Це найстаріше та найбільше коньячне виробництво в Україні. Різноманітні марки вин і коньяків, які виготовлені на цьому підприємстві неодноразово були нагороджені медалями та визнані кращими не тільки в Україні, а й за її межами.

Релігійний туризм в місті представлено тим, що тут знаходиться  Свято-Андріївский кафедральний собор Української Православної церкви – один з найбільших храмів на півдні України. Православний Собор Андрія Первозванного почали зводити у 2000 році, він займає друге місце у Європі по величині. За проектом він  74 метра висотою. Свято-Андріївський храм поломники обов’язково включають в план походу. Постійно до святого місця привозять ікони та мощі славних святих.

Місто Нова Каховка побудовано  було на піщаних та степових землях з багатою і цікавою історією. Це край, овіяний прадавніми легендами і міфами, ратних подвигів хоробрих козаків у ХУІ – УІІІ століттях та воїнів громадянської і Великої Вітчизняної воєн, трудової слави в період обводнення і зрошення у минулому столітті. На території новокаховської міської ради знаходиться 16 археологічних пам’яток. Це стоянки, стійбища, кургани, поселення, могильники. До стародавніх пам’ятників ХУІІІ та ХІХ століть, які частково збереглися на території Нової Каховки, можна віднести Корсунський монастир в селі Корсунка та будівлі швейцарських виноградарів – колоністів у селищі Основа.

Відпочинковий туризм. На території міста функціонує культурно-розважальний комплекс «Premier»,  міський кінотеатр «Юність», розташовані 4 бази відпочинку з елементами зеленого туризму «Находка», «Славутич», «Рибацький хуторок» та комплекс відпочинку на воді «Заплава».

Інформація про туристичні локації:

Корсунський монастир (46°45’43″ пн. ш.  33°11’10″ сх. д.) 

м.Нова Каховка, с. Корсунка, вул. Комінтерна, 50

Легенда – На місці майбутньої святині діти знайшли ікону Божої Матері. Коли вони захотіли підняти її, ікона відразу стала настільки важкою, що зрушити її з місця було неможливо. Тому було вирішено побудувати на цьому місці храм.

Корсунський Богородичний монастир в селі Корсунка був заснований 9 жовтня 1797 року в центрі Олешків – колишньому Дніпровському повіті Херсонської губернії, за 5 км від села Британи ( нині Дніпряни ) та за 30 км від Каховки, на честь Корсунської ікони Божої Матері, якою був хрещений в Херсонесі київський князь Володимир. Граф Григорій Олександрович Потьомкін, призначений імператрицею Катериною ІІ генерал – губернатором  Новоросії, виконуючи її волю, будував тут села, міста, дороги, мости.

Під своє покровительство Г.О.Потьомкін взяв і будівництво першого в державі єдиновірського монастиря для старообрядців і розкольників. В цьому монастирі було побудовано 5 кам’яних храмів. Був заснований монастирський скит і побудована в ньому шоста церква. В монастирі налічувалось 120-150 монахів. На той час Корсунський монастир був найкращим соборним монастирським храмом. Це була величава кам’яна будівля висотою більше 30 метрів, побудована в давньо – російському стилі. З висоти дзвіниці було видно всі землі монастиря і навіть околиці Херсона. Дуже дорогим було його оздоблення: біблійний живопис, фрескові прикраси, позолота, дорогі ікони. У вівтарі зберігалося Євангеліє 17 століття. Монастир був обгороджений високим чотирикутним кам’яним муром довжиною 213 метрів, а шириною – 160 метрів, в кутках якого розміщені чотири конусоподібні кам’яні вежі, увінчані хрестами. Здалеку було видно на рівнині, яку займав монастир, золочені купола і хрести соборного монастирського храму.

Сотні богомольців з різних міст Росії відвідували цю обитель. Корсунський монастир довгий час був світочем православ’я в Таврічеській області. В 20-х роках ХХ століття життя Корсунської обителі було припинено. Монастирські будівлі майже всі були зруйновані. На сьогодні на території колишнього монастиря  (зараз тут розміщується Корсунська спецшкола) з багатьох монастирських будівель збереглися лише вісім, у тому числі кам’яна церква, присвячена святому Великомученику Димитрію Солунському, освячена у 1802 році, і Трапезний храм в ім’я святителя Інокентія Іркутського, в якому з 1999 року знову відновилися богослужіння.

 

Каховська ГЕС (46°46’33″ пн. ш.  33°22’17″ сх. д.) 

Херсонська область,  м. Нова Каховка, Новокаховське шосе, 3

Народження міста Нова Каховка нерозривно пов’язане зі спорудженням Каховської ГЕС, яке розпочалося у 1951 році. Будівництво ГЕС було доручено управлінню «Дніпробуд», яке у 1927-1932 роках будувало Дніпровську ГЕС у Запоріжжі. Керував будівництвом  досвідчений гідробудівник С.М.Андріанов. Пізніше – він один із перших буде удостоєний звання «Почесного громадянина Нової Каховки». В спорудження Каховської ГЕС входило: побудова руслової земляної перемички, залізобетонної водозливної плотини, будівлі гідровузла, шлюза і великого водосховища ємкістю 19 мільярдів кубометрів. На могутній товщі річкового пливуна вперше в світовій гідробудівничій практиці була побудована унікальна гідроспоруда на дрібнозернистому муловому грунті  – земляна гребля з дуже пологими відкосами на великій площі пливуна. Щоб поставити греблю і станції майже 12 – тисячному загону висококваліфікованих будівельників довелось перемістити 50 мільйонів кубометрів грунту. Усе на цій будові було вперше. 30 червня 1955 року гідробудівники спрямували течію річки в нове русло, перекривши старе. І почалося шлюзування. Спочатку в шлюз ввійшов перший пароплав, а потім відкрилось регулярне пасажирське судоплавство. В жовтні 1955 року було запущено перший агрегат ГЕС…Через 5 років, у вересні 1956 року, на рік раніше наміченого строку, всі шість гідроагрегатів Каховської ГЕС запрацювали на повну потужність – 351 мегават.

Земснаряди і машини –
Все гриміло і гуло…
Йшли щоднини до вершини –
Це було, було, було !…
Зігрівались дні піснями,
Усміхався рідний плес,
І засяяла вогнями
Навкруги Каховська ГЕС.
( В.Смолій )

ГЕС Нової Каховки (1956 г.) будували 100 національностей з усього Радянського Союзу. На будівництві гідровузла працювало: 12 тис. чол, 1100 автомашин, 30 екскаваторів, 75 гусеничних і портальних кранів, 100 бульдозерів, 14 паровозів і 7 земснарядів. В жовтні 1956 року було введено в експлуатацію останній шостий гідроагрегат Каховської ГЕС.

У зв’язку з підйомом води була затоплена частина Дніпровських плавнів, але частина плавнів збереглася нижче греблі ГЕС. У 1951 році була випущена марка Пошти СРСР, присвячена Каховської ГЕС. Об’єкт був віднесений до Великих будівництв комунізму. У 2006 році на станції був побудований новий адміністративно корпус і проведена реконструкція автодорожнього полотна. Фінансування проекту здійснювалося Світовим Банком, урядами Швейцарії і Канади. На урочистому закінченні реконструкції був присутній президент України Віктор Ющенко.

Каховська ГЕС з 2000 року носить ім’я Непорожнього Петра Степановича – колишнього головного інженера будівництва ГЕС, а пізніше професора, доктора технічних наук, Заслуженого енергетика СРСР. Сьогодні потужність ГЕС – 1170 млн. кВт енергії на рік. Об’єм величезного водосховища (Каховського моря) складає 19 мільярдів кубометрів. Завдовжки воно – понад 200 км і завширшки – до 30 км. Спорудження Каховського гідровузла забезпечило проходження великовантажних суден від гирла Дніпра до міста Запоріжжя.

 

Парк культури та відпочинку імені С.М.Фалдзинського (46°45′47″ пн. ш. 33°21′36″ сх. д)

Давайте отдохнем в Днепровском парке!
И городом пройдемся не спеша.
И день тогда нам явится подарком:
Как Новая Каховка хороша!
( К.Агеєва )

Прибережний міський парк, що розкинувся уздовж Дніпра на площі 10 гектарів, був розбитий під керівництвом головного садівника міста С.М. Фалдзинського. Він сам відбирав у Херсоні саджанці й насіння для посадки і посіву.  17 робітниць – озеленювачів трудилися тут в три зміни (з ранку до ночі), вручну саджаючи кожну рослину і поливаючи молоді насадження. Тяжко навіть уявити, що розташований парк на піску, де інколи його глибина досягає 10 метрів!

В парку налічується 60 порід дерев і чагарників, серед яких  платан, дуб, береза, осика, сосна, тополі, клен, акація, туя, кипарис, японська софора, бананове дерево та багато інших. Саджанці рідкісних порід дерев закуповувались за кордоном. А яка краса тут цвіте на клумбах ! Килими з анютиних вічок, незабудок, маргариток, майорів, чорнобривців. Рабатки височенних канн, у яких можна сховатися з головою. Розсаду квітів брали з місцевої оранжереї або з Нікітського ботанічного саду. В пам’ять про Великого озеленювача міста біля міського Палацу культури у 2002 році ( до 50 – річчя міста ) було встановлено пам’ятник С.М.Фалдзинському у вигляді листка, а створений ним міський парк на березі Дніпра названо його ім’ям.

Палац культури та альтанка (46°7604 пн. ш. 33°3548″ сх. д.)

Откуда звуки звонкой песни льются?
Где так играет слаженно оркестр?
Таланты расцветают и куются
В Дворце культуры – хватит всем здесь мест !
( К.Агеєва )

Міський Палац культури – це пам’ятник архітектури Нової  Каховки. Він був побудований у 1953 році по проекту Самуіла Ванштейна і Миколи Коломійця і був однією із перших будівель молодого міста. Дуже оригінальна архітектура Палацу культури: фасад має вигляд шестиколонного портика.  Будівля прикрашена мозаїчними медальйонами: в медальйоні під дахом – силует водозливної плотини, а навколо його обрамляє гарна ліпка – вінок, в якому переплелись виноградні грона, квіти, колоски пшениці. В цьому медальйоні втілена ідея і мета будівельників, які приїхали на будівництво  Каховської ГЕС. Вони вірили в те, що вода Каховського моря приведе наш край степів і сонця до добробуту. Чудово поєднується із зеленню парку високий дах Палацу культури, виконаний із зеленої глазурованої черепиці, який асоціюється з хвилями Дніпра. Його увінчує скульптурна група трьох молодих людей, яка наче здіймається до верху, символізуючи вічну молодість міста та його мешканців.

Архітектурне оформлення зворотної сторони будівлі Палацу культури не менш цікаве. Це напівротонда, прикрашена скляним панно – вітражем «Дружба народів», яке було виготовлене із металу та кольорового скла ризьких умільців в місті Рига і вмонтоване ними ж в ротонді Палацу культури у 1952 році. (До речі, коштувало воно тоді – 120 тисяч карбованців!). Малюнок вітражу на ротонді створив художник, член-кореспондент Академії архітектури – О.В.Мизін. Зверху ротонди розміщений майданчик для прогулянок. Сходинки від Палацу культури ведуть до набережної, де плавно несе свої води старий і могутній Дніпро. Багатий і неповторний розпис стелі зали для глядачів Палацу культури нажаль не зберігся після пожежі 2007 року.

Міський Палац культури – це основне місце відпочинку в Новій Каховці. Тут працюють 19 аматорських колективів, які носять звання «народних». Серед них: народна хорова капела, народний жіночий хор, народний чоловічий хор Т. Олійника, народний оркестр народних інструментів, народна вокальна студія «Джерела», народний драматичний театр, народний театр юного глядача, народний оркестр народних інструментів, народний духовий оркестр, народне тріо бандуристок «Мереживо», народний вокальний жіночий ансамбль «Чисті ключі», народний хор ветеранів війни та праці, народний ансамбль танцю «Молодість», зразковий ансамбль танцю «Сонечко» народний ансамбль сучасного танцю «Молодість», зразковий ансамбль танцю «Ручеек» народний ансамбль сучасного танцю «Роксолана», народний вокальний гурт «Забава» , театр пісні «Вітер мандрів»,  які з успіхом виступають не тільки на сцені Палацу культури, а й на всеукраїнських та міжнародних фестивалях. Тут проходять щорічні міжнародні («Віват музика!» з 2000 року) та міські конкурси обдарованих дітей та молоді («Смарагдове місто»), художньої самодіяльності («Дзвонкова криниця») та масові заходи ( День міста, Свято Масляної, тощо ). Найромантичніше місце в Новій Каховці – альтанка біля Палацу культури. Тут зустрічаються закохані, тут народжуються поетичні та художні твори місцевих поетів та художників.

 

Літній кінотеатр (46°76′23″ пн. ш. и 33°35′86″ сх. д.)

 Завжди новокаховчанам та гостям міста привітливо відчиняє двері Літній кінотеатр – одна із найгарніших будівель міста. Побудований театр у 1953 році по проекту архітектора Зінкевича, в псевдостаровинному стилі. Легкий портик побудований із ракушняка і прикрашений у верхній частині рожевим склом, переходить в арки. В основі  цоколя лежить рожевий вірменський туф – камінь вулканічного походження. Будівля прикрашена ліпними медальйонами: в центрі – камера шлюзу і дві жіночі фігури з корзинами винограду, фруктів, квітів, які символізують повний достаток, який почнеться коли прийде на посушливі землі вода. Зала театру розрахована на 900 посадочних місць. Тут проходять міські конкурси художньої самодіяльності, тематичні вечори, різноманітні концерти місцевих артистів.

В місті 184 будівлі оформленні «кам’яними вишиванками» Г.О.Довженка. Місто Нова Каховка, за принципом винятковості, отримало у спадок від першобудівників цілий житловий квартал з найсправжніми оберегами – «кам’яними вишиванками». Кожний малюнок будинку має раціональний зміст, значення закодованої енергетики, яка понад 65 років дає змогу мешканцям міста черпати ентузіазм та мати захист. Орнаментальні панно прикрашають фасади будинків по вулицях старої частини міста, надають йому своєрідності та витонченості і були створені в повоєнні радянські часи, коли все національне та українське було під забороною. Унікальною та неповторною особливістю Нову Каховку наділили послідовники школи «бойчукістів»,  Г.О.Довженко з групою художників, застосувавши в оздобленні будинків техніку різьблення по сирому тиньку Г.О. Довженко вдалося донести засади школи українських монументалістів і розвинути досвід «бойчукістів»: цілісність і ритмічну рівновагу композиції, обмірковану схематизацію, простоту, культуру ліній, форм; ліричність як національну традицію українського мистецтва. Стилізовані фігури, переплетені візерунки з птахами й рослинами, – ритм, що виражає піднесено-радісне сприйняття життя, ідею духовного відродження. Майстер втілив це настільки вправно, що висока професійність і могутній дух школи відчутні й донині. Орнаментальні панно 50-х років ХХ століття Григорія Довженка та його соратників – прикрашають будинки старої частини міста Нова Каховка і є дуже привабливими, цікавими, неповторними. У цих панно переважають вибагливі рослинні орнаменти, в яких  простежується зв’язок з мистецтвом українського модерну та народною вишивкою: різноманітні квіти, виноград, колоски пшениці, вазони, куманці, «дерева життя» тощо. Недаремно сучасні місцеві дослідники назвали це явище «кам’яними вишиванками». Адже дійсно, вертикальні панно за композицією нагадують декор традиційних рушників  середньої Наддніпрянщини. Будинки старої частини міста мають два види орнаментів: ліпні та різьблені. У 1953-1955 роках три бригади (майже 100 чоловік) робили ліпні орнаменти, а дві бригади – різьблені. За підрахунками Г. Довженка було створено дві тисячі квадратних метрів орнаментів на понад 200 будинках.

 

ПрАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» (46°46′00″ пн. ш. и 33°22′00″ сх. д.)

Виноградарство та виноробство в Новій Каховці зародилося ще наприкінці ХІХ століття. Його започаткували колоністи з Німеччини та Швейцарії. Саме вони заклали основи важкої, але благородної праці, завдяки якій потім постала фірма «Таврія». Нинішня Нова Каховка – це, перш за все, агропромислова фірма зі світовим ім’ям «Таврія», яка увійшла в четвірку найкращих підприємств країни за якістю і кількістю спиртних напоїв, які тут виробляються.  Основні напрямки діяльності «Таврії» – виноградарство, садівництво, виноробство, сокове і коньячне виробництво, річні обсяги яких постійно зростають. За обсягом виробництва «Таврія» обійшла знамениту французьку компанію «Самис». Дім марочних коньяків Таврія – унікальне на півдні України виробництво. вирощується 30 сортів винограду (Ркацителі, Шардоне, алиготе, совіньон, рислінг, каберне совіньон, мерло та ін.), ввезені саджанці елітних сортів з Франції, діє власний розплідник, впроваджені інтенсивні посадки винограду по євростандартам з системами краплинного зрошення і системою фітомоніторингу. Близько 17 тисяч тонн переробки винограду за сезон. Загальна площа виноградників складає – 1300 га. У 2014 рік – сертифікація першого на Україні повністю органічного еко-коньяку. Все почалося в 1822 році, коли для відновлення причорноморських виноградників на запрошення імператора Олександра I прибули швейцарські та французькі колоністи, фахівці з виноробства і вирощування виноградної лози. У 1889 році кілька друзів-колоністів: Луї Гехлер, Жан Жатон і Юлій Майер, відвідали Дніпровський повіт Таврійської губернії і, відправившись на полювання, практично випадково заїхали в ті самі околиці, де нині знаходиться місто Нова Каховка. Колоністів вразила кількість незайнятих територій, які ідеально підходили для вирощування цінної виноградної лози, і вони негайно ж викупили понад 500 десятин. Надзвичайний смак та витончений аромат марочних і колекційних коньяків по достоїнству оцінили і споживачі, і професіонали високого класу. З 1970 по 2011 роки продукція Дому марочних коньяків «Таврія» отримала на Міжнародних дегустаційних конкурсах і виставках 108 золотих, 94 срібних, 38 бронзових медалей, 4 спеціальні нагороди «Зірка Продекспо» і 9 Гран-Прі. «Асканія» – на сьогоднішній день жоден з українських коньяків не зміг повторити успіх цієї марки 2008 року, коли «Асканія» була відзначена дипломом на одному з трьох найбільших престижних в світі дегустаційних конкурсів – International Wine & Spirit Challenge в Лондоні. Колекційний коньяк «Імперіал», гордість виноробів «Таврії», нагороджений Золотою медаллю на 11-му щорічному конкурсі в США San Francisco World Spirits Competition 2011 року.

Цікаві факти про місто Нова Каховка:

1. Місто засноване в 1952 р на місці села Ключове (1891-1950 рр.), яке в свою чергу було закладено швейцарськими колоністами. Ключове від слово «ключ» (джерело), ​​які б’ють з під землі по всьому березі.

2. Нова Каховка – місто-оазис. У місці, де колись шуміли піски і бушували степові суховії, був закладений парк, зазеленіли сади.

3. Першим будинком, побудованим в Новій Каховці, був «Фінський» будинок за адресою: вул. Карла Маркса, 31 (20.05.1951).

4. У місті є найдовший будинок “Будинок без тата” (13 під’їздів) по пр. Перемоги 13. Чому без тата? На бічній частині будівлі оформлені червоним цеглою слова з пісні: «Нехай завжди буде мама, хай завжди буду Я », але без строчки про тата. Як багато жартують: «на папу цеглини не вистачило». Про цей будинок було питання в знаменитій передачі “Що? Де? Коли?” Знавці не зуміли збагнути, чому новокаховчани так прозвали цей будинок.)))

5. Будинок зі схожим оформленням червоною цеглою, а саме, написи слово МИР на різних мовах світу, знаходиться теж на цій же вулиці (пр. Перемоги, 3) Ця будівля з’явилося в ефірі російської програми “Сам собі режисер”,коли мешканець будинку без страховки по цегляним виступам піднявся на 9-й поверх!

2 (1)
OLYMPUS DIGITAL CAMERA

6. Планується будівництво Каховської ГЕС-2, на якій буде встановлено 6 агрегатів загальною потужністю 270-300 МВт. Кошти на будівництво ГЕС в розмірі 450 млн євро виділяє Європейський банк реконструкції і розвитку.

7. Часто Нову Каховку в дельті Дніпра плутають з Каховкою, іншим містом, який розташований всього в 15 км., але на відміну від Нової Каховки він розташований на Каховському водосховищі.

8. У серпні 1957 р. Нову Каховку і «Електромашзавод» відвідав Микита Сергійович Хрущов.

9. В пісках (тут називаються кучугури) і плавнях Дніпра, недалеко від Нової Каховки, знімався художній фільм «Невловимі месники». Група акторів відвідала місто і зустрічалася з жителями на агітмайданчиках біля міської музичної школи.

10. В середині 1960-х років (після закінчення карибської кризи) в Новій Каховці проживала і вчилася кубинська молодь, загони кубинців з гуртожитку маршовим ладом ходили на обід в їдальню, яка потім стала називатися «Кубинською».

11. Під Новою Каховкою раніше розташовувався маєток князя Трубецького (1858-1911гг.). У 2008 році прийнято рішення відродити маєток в первісному вигляді і тепер це єдиний в Україні замок в стилі французького шато, яке успішно займається виноробством.

12. З часів села Ключового уздовж Дніпра збережено кілька платанів, вік яких, судячи з їх висоті і діаметру стовбурів – понад 100 років!

13. У грудні 2009 р місто відвідав Віктор Янукович і подарував місцевому собору нові дзвони.

14. Нова Каховка згадується в пісні «Наше літо» групи Валентин Стрикало.

15. Через Нову Каховку проходить автомагістраль міжнародного значення Кишинів – Ростов.

16. Тут народилися російські  актори Андрій та Ілля Носкові, а також український актор Георгій Делієв (Маски шоу) і Сніжана Єгорова (Телеведуча).

памятник С.М. Фалдзинському
88_big

17. У місті творив видатний радянський кінорежисер Олександр Довженко, який зняв фільм про місто “Поема про море”.

18. У місті розташований парк Фалдзінского, поляка, закоханого в Нову Каховку. Він висадив безліч дивовижних для нашої місцевості рослин, які на диво прижилися: магонія, туя, чорний горіх, японський клен, кінський каштан, перський бузок, кизил, буддлея Давида, айлант, хурма, унабі, канадський багряник, американська липа, катальпа, японська софора, алича, таволга Ван Гутта, тамариск, вавилонська верба, тополя туркестанський Болле, канадський бундук і горобина, скумпія шкіряна, кольрейтерія метельчата і тд.

Контакти | м. Нова Каховка

Голова: Коваленко Владимир Иванович

Тел: (05549) 4-22-84

Сайт: http://novakahovka.com.ua/

Більше ключових місць
Greenways «Соляна дорога»
2019 © Усі права захищено
ukУкраїнська
en_USEnglish ukУкраїнська