Це однозначно місце щасливих людей. І не тільки тому що тут знімав кліп на пісню “Місця щасливих людей” Андрій Кузьменко (Кузьма Скрябін). Споглядаючи таку красу, вдихаючи повні груди свіжого повітря просто не можна себе відчувати себе нещасливо. Умиротворення, радість і відчуття повного релаксу будуть з тобою на протязі всього відпочинку на Станіславських скелях.
Має статус пам’ятки археології національного значення. Знаходиться за 2 км на захід від села Софіївка, на корінному березі Дніпровського лиману, в урочищі “Глибока Пристань”. Зі сходу та заходу обмежене глибокими давніми балками.
Площа пам’ятки, що збереглася – 20 га. Культурний шар міститься на глибині 0,5-1,0 м. Дослідженнями виявлено рів та залишки кам’яної кріпосної стіни, що оточують частину поселення, а також дві цитаделі усередині. Функціонування поселення припадає на другу половину 5 – першу половину 3 століть до нашої ери. На ранньому етапі люди мешкали у напівземлянках, пізніше у наземних глиняно-кам’яних будівлях.
Статус городища – пам’ятка археології національного значення. Знаходиться біля південно-східної околиці села Широка Балка, на мисовому останці плато “Золотий ріг”, що примикає до берега Дніпровського лиману.
З заходу та сходу обмежене балками з крутими схилами. З півночі – отвершком балки та глибоким й широким ровом. З півдня – береговим урвищем.
Уздовж села Станіслав розтяглися глиняні урвища, які по формі нагадують знаменитий Гранд-Каньйон в Північній Америці.
Скелясті стежки по урвищам приваблюють туристів на здійснення пішохідних прогулянок.
З висоти пташиного польоту Станіслав схожий на корабель, який ніби «врізається» в лиманські води. Станіславська коса – це так званий «ніс корабля» під назвою «Мис Гіполая».
Ця точка на карті вінчає собою великий прилиманський простір, увічнений «батьком історії» Геродотом. Існує припущення, що згаданий Геродотом у своїй «Історії» храм давньогрецької богині родючості, покровительки землеробства Деметри був споруджений саме на Гіполаєвому мисі.
Хабловський задній маяк (висота – 24 метри) був побудований у 1886 році. Однак був знищений під час Другої світової війни та відбудований в 1952 році. Саме цікаве в маяку це його так звана «пісня». В вітряну погоду чітко чути низькі звуки, котрі нагадують розпіви тибетських буддистів.
Античне поселення, що входило до Ольвійської держави і вірогідно було одним із найбільших її поселень. Датоване V-III століттями до н. е. і I-III століттями н. е. Автентична назва до нас не дійшла, Скелька це назва урочища яке відповідає території античного поселення але яке з’явилося набагато пізніше. Знаходиться за 8 км на північний захід від села Олександрівка на березі Бузького лиману
Розміщене на високому корінчастому березі. Скелька є типовим пам’ятником римських традицій фортифікації мала дві лінії оборони з кам’яними стінами і чотирикутною вежею, до якої в давнину примикало вартове приміщення.
Тел: (05547) 53-267