Чому громадам потрібен проєктний офіс: Павло Ярмій і покроковий підхід до економічного розвитку громади

Павло Ярмій – багато років займається питанням економічного розвитку громад, був засновником та керівником Комунального підприємства «АРР Нова Каховка» (досвід 4 роки), заснував та працює в ГО «АРР ТОТГ» (досвід понад 12 років), був ініціатором та засновником АРР Херсонської області (досвід 6 років), відновив роботу спільно з командою експертів та став головою Наглядової ради  АРР Херсонської області (досвід пів року) Досвід Павла Ярмія охоплює всі можливі варіанти та інструменти для економічного розвитку громад. Це дозволяє допомагати громадам обирати найоптимальніші форми роботи: чи то відділи, чи проєктні офіси, чи комунальні підприємства.

Ефективний спосіб стимулювати розвиток громади – створення спеціалізованого підрозділу: відокремленого відділу, проєктного офісу, комунального підприємства (КП) чи громадської організації (ГО), які б займалися виключно написанням та реалізацією проєктів. На жаль, статистика показує, що багато громад ще не мають таких підрозділів, що значно ускладнює їхню роботу та розвиток, а на «проєктні відділи», які існують до прикладу при економічних відділах у радах зазвичай покладають інші додаткові зобов’язання, що призводить до їх неефективності.

Обрана модель проєктної роботи має відповідати потребам громади та бути оптимальною для її можливостей. Успішність починається з ініціативи самої громади. Одній людині складно виконувати весь спектр завдань, від пошуку грантів до звітування. А без структури не можна забезпечити сталий розвиток чи розподіл відповідальності.

Що потрібно знати про складові спроможності будь-якої структури, яка займається економічним розвитком

Для економічного зростання громади необхідно врахувати кілька ключових аспектів:

• Адміністративну та фінансову спроможність

• Досвід роботи з проєктами

• Наявність стратегії розвитку

• Інституційну та комунікаційну сталість
  

Перший крок – забезпечення адміністративної спроможності. Підготовка професійних кадрів – надважлива складова – це і про навчання, і серії обміну досвідом, і створення умов для роботи цих кадрів у громаді. Не можна забувати, що одним із ключових вимог для таких спеціалістів є знання англійської мови, адже саме цією мовою оформлюється більшість грантових заявок.

Впроваджувати чіткі регламенти, процедури та практики, що гарантують стабільну й ефективну роботу – це ще й про фінансову спроможність. Вона визначає здатність громади планувати витрати, виконувати фінансові зобов’язання та покривати ризики. Учасникам проєктів часто доводиться працювати зі співфінансуванням, до якого невеликі громади на разі не готові. У таких випадках можливо залучати місцевих стейкхолдерів – підприємців, громадські організації, які розуміють цінність проєктів для громади та мають спроможності для фінансування.

Портфель проєктів: ключовий інструмент громади

Для міжнародних донорів критично важливо бачити готовність громади реалізовувати проєкти та мати досвід у провадженні ініціатив у відповідних напрямках. Сюди входить досвід виконання проєктів, аналіз ефективності витрат і наявність портфеля проєктних пропозицій. Портфель має включати концепції, які можна легко адаптувати до грантових програм. Ефективність проєктного офісу на початкових етапах може не проявлятися “яскраво” чи одразу в чітких кількісних твердих показниках. М’які проєкти (освітні, культурні чи інформаційні) чудово підходять для початкових кроків залучення ресурсів, але коли громада це все чітко систематизувала під свої потреби – легше переглядати грантові конкурси та точно окреслювати переваги та можливості своїх території у різних напрямках.


Гарний приклад досвіду проєктної діяльності та роботи як голови, так і громади з бізнесом  – Доброславська громада, яку часто згадує Павло. Там подаються на грантування усі – усі відділи пишуть, а економічний допомагає. В раді навіть діє таке правило: залучаєш проєкт – отримуєш премію. На прикладі Доброслава, який не межує з Одесою, у якого не має виходу до моря та головної траси і все селище ще не так давно було у смітниках, можна зробити висновки, що треба постійно розвиватися та шукати шляхи співпраці, а знання проєктного менеджменту та вміння ним користуватися – інструмент, який допомагає втілювати ідеї громади.

Розвинена екосистема – шлях до сталості

Екосистема установ, що підтримують громаду, забезпечує інституційну сталість. Налагоджені зв’язки з іншими громадами, обмін досвідом, активна співпраця із партнерами та медіа присутність – усе це підвищує шанси громади на успіх. 

Структура з формою громадської організації, у свою чергу, може стати своєрідним мостом між бізнесом, владою, комунальними підприємствами та іншими інституціями, об’єднуючи різні зацікавлені сторони, вирішує важливі питання громади, використовуючи власну експертність.


Коротко про «вивчені уроки» від Павла Ярмія:

• Проєкти ЄС – це про співпрацю та взаємодію;

• Якщо ви ще не маєте досвіду в проєктах, почніть з невеликих проєктів або розпочніть колаборацію з сусідами;

• Мʼякі проєкти можуть мати значний вплив на громаду, оскільки фокусуються на людях, їх співпраці та розвитку комунікацій і людського капіталу;

• Залучайте до проєкту зацікавлені сторони, наприклад, відповідні служби, спеціалізовані установи, громадський сектор для забезпечення комплексного підходу, громадські організації, бізнес та підприємців;

• Проєкти без інфраструктурної складової можуть передбачати закупівлю обладнання, необхідного для досягнення цілей проєкту;

• Якщо немає стратегії та великих цілей і партнерів – писати важче.
  
  

Таким чином, створення проєктного офісу чи подібної структури – це не лише можливість залучати ресурси, а й перспектива сталого розвитку громади. Спільними зусиллями та системною роботою можна подолати чимало викликів і перетворити ідеї на реальні досягнення.


Інтерв’ю проведено в рамках проєтку #Школа_активістів_2024.