Кластерна модель розвитку підприємництва та територіальних громад Каховського району Херсонської області

Кластерна модель розвитку підприємництва – дана стаття підготовлена на основі документу “Локальна стратегія ефективного розвитку підприємництва та економічного розвитку громад кластерного типу”, котрий розробила команда Агенції регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад для практичного впровадження у громадах Каховського району.

Адміністративно-територіальна реформа, яка розпочалась в 2015 та офіційно закінчилась в 2020 році докорінна змінила не тільки кількість та якість територіальних громад, але і системи взаємовідносин та підпорядкованості. З 11 000 місцевих рад сформувались 1469 спроможних громад, а з 490 районів їх стало 136.

Окупація Криму та бойові дії з агресором на Донбасі, втрата традиційних ринків в Росії та Білорусі ще більше розбалансували економічний розвиток, особливо це стало відчутно в Каховському районі. Каховський район, який є дотичним до Криму більше всього потерпів від зміни векторів розвитку та співпраці. До 2014 року ця територія, яка системно займалась вирощуванням та експортом ранньої зелені, овочів, ягід та фруктів до Росії, а також в Крим, для відпочиваючих, в Донецьку та Луганську область (де традиційно проживає основна частина покупців ранніх овочів та ягід) одномоментно втратила не тільки російських та білоруських туристів, які були превалюючим сегментом відпочиваючих на Азовському та Чорноморському узбережжі Херсонщини, а й ключові ринки збуту для своєї сільськогосподарської продукції.

ВИТИКАЮЧІ ПРОБЛЕМИ:

Багато з фермерів, особливо огородників, почали систематично зменшувати площі під городиною, у деяких площі під городиною скоротились до 50 %, так як вироблена продукція не мала в Україні попиту, а експорт за кордон був дуже затратним. Фермери розпочали переходити на вирощування зернових та олійних, що дозволило зменшити витрати самих фермерів, але різко скоротило кількість робочих місць в сільських громадах. Втрати бізнес партнерів, падіння економічних показників, соціальна напруга від близькості до кордону з Кримом призвела до масового виїзду працеспроможного населення за кордон. Більше того, багато молодих людей перестали зв’язувати своє майбутнє з регіоном, виїжджають самі активні, підприємці, які не бачать на цій території свою реалізацію. І якщо для територій в центрі України чи на Півночі або Заході це боляче, проте терпимо, то для нашого району це питання не тільки економічного характеру, а й стратегічного – нам важливо між Кримом і Дніпром мати молоде населення, яке є про українським, має цю землю за свою та готові її відроджувати та захищати.

Дані проблеми почала оговорювати державна влада у 2021 році, проводячи інвестиційний форум «Кримську Платформу» на Арабатській Стрілці та, що надважливо, роблячи хороші дороги та аеропорти. Однак цього недостатньо, потрібно аби цей регіон внесли до переліку територій, максимально постраждалих від агресії Російської Федерації та провели ряд певних економічних заходів, щодо підтримки економічного розвитку даної території. І цей концепт проекту кластерного розвитку території міг би стати пілотним, щодо подальшого розвитку Каховського району.

Як правило кластерна модель найчастіше має дві яскраво виділені складові – галузеву та територіальну:

• • промисловий кластер – група споріднених взаємопов’язаних галузей промисловості та сфери послуг, що успішно спеціалізується на міжнародному поділі праці;
  • регіональний кластер – це просторова агломерація схожих і взаємопов’язаних форм економічної діяльності, яка становить основу місцевого середовища, сприяє обміну знаннями, стимулює різні форми навчання і адаптації. Такі кластери звичайно складаються з малих і середніх підприємств. Центральний елемент їх успіху зосереджений у силі соціального капіталу і географічній близькості.

Сьогодні основна задача економічного розвитку Каховського району – зберегти діючі підприємства аграрної сфери. Для цього пропонуються:

1. Агрокластер «Город України» має поєднати в собі агротехнічні ресурси (вирощування с/г продукції, переробні та заклади зберігання та доробки), аграрні компанії та фермерські господарства, транспортні і фінансові організації, наукові заклади, підприємства гуртової та роздрібної торгівлі, підприємства та компанії, які поставляють техніку, насіння, добрива та засоби захисту, HoReСa, логістичні компанії, органи місцевої влади, громадські організації та інше.
2. Доповнити їх можливою переробкою – Кластер виробництва та переробки молока та м’ясної продукції «Асканійське – екологічне від природи», для цього планується об’єднати виробників з Асканійської, Тавричанської, Зеленопідської, Присиваської, Чаплинської, Хрестівської та Любимівської ТГ Каховського району.
3. А також в рамках смарт-спеціалізації багатьох громад і області Туристичний кластер «Соляна дорога», куди планують вступити Асканійська, Тавричанська, Новокаховська, Каховська, Таврійська, Зеленопідська, Присиваська, Чаплинська, Хрестівська та Любимівська ТГ Каховського району.

Кластер «Город України» буде працювати з усіма 15 громадами та бізнесами району за умови дотримання усіх кластерних політик, затверджених співзасновниками кластеру.

Інноваційним рішенням, яке пропонується для розгляду є створення єдиної управляючої компанії, яка, на самому початку, буде вести усі 3-4 потенційних кластера. Це пов’язано з кількома моментами:

• відсутність достатньої кількості експертів та спеціалістів, готових взятись за рішення такого рівня;
• ще менше експертів, які мають необхідні комунікації з бізнесом та владою на потрібному рівні в Каховському районі;
• недостатністю коштів, для паралельного розвитку території кількома паралельними командами
  необхідністю та ефективністю підготовки певних установчих документів, які повинні створювати синергетичний ефект за рахунок кластерного розвитку даної території.

Нам потрібен превалюючий економічний розвиток Каховського району, нам необхідно зупинити виїзд молодих амбітних підприємців, активістів і високопрофесійних робітників, створити якісне спільне бачення розвитку для цього регіону щоб вони захотіли залишитись. І для цього ми бачимо ось таку модель.

Автор: Павло Ярмій, голова правління ГО “Агенція регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад”.