Мета проекту
Півроку тривала інтенсивна роботи над науково-експертним супроводом формування візії SMART-спеціалізації туристичної дестинації «Шляхами Трипільської Праматері». Працювали експерти Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, кафедра регіоналістики і туризму та політичних технологій та експерти Всеукраїнської федерації роботодавців в сфері туризму України на запрошення МА ОМС «Кластер Шляхами Трипільської Праматері». Доєдналися представники 18 громад Вінниччини, Черкащини та Кіровоградщини, аби реалізувати масштабне дослідження, яке визначило туристичну спеціалізацію дестинації, розробило пропозиції щодо розширення її туристичного продукту та окреслило перспективи розвитку туристичної галузі громад-учасниць. Було створено низку цінних і актуальних матеріалів, розроблено авторські методики, які служать основою для подальших науково-практичних досліджень і сприяють формуванню професійних компетентностей майбутніх фахівців у сфері регіонального туризму.
SMART-спеціалізація стала важливою концепцією реформованої Політики згуртованості Європейського Союзу. Її головна мета — оптимізація використання ресурсів і концентрація зусиль на пріоритетних напрямках розвитку, враховуючи унікальні можливості кожного регіону. У контексті туристичних дестинацій це дозволяє зосередитися на створенні унікальних пропозицій, які відповідають потребам ринку та підвищують конкурентоспроможність регіону.
Особливе значення SMART-спеціалізація має для України, де багато регіонів мають значний, але недостатньо реалізований потенціал у туристичній сфері. Яскравим прикладом є проєкт «Шляхами Трипільської Праматері», який уперше в Україні інтегрував підходи SMART-спеціалізації для формування конкурентоспроможної туристичної дестинації.
Перелік громад-учасниць:
- Черкаська область:
- Уманська територіальна громада;
- Буцька територіальна громада;
- Маньківська територіальна громада;
- Ладижинська територіальна громада;
- Монастирищенська територіальна громада;
- Христинівська територіальна громада;
- Тальнівська територіальна громада;
- Вінницька область:
- Томашпільська територіальна громада;
- Шпиківська територіальна громада;
- Гайсинська територіальна громада;
- Крижопільська територіальна громада;
- Брацлавська територіальна громада;
- Студенянська територіальна громада;
- Ямпільська територіальна громада;
- Тульчинська територіальна громада;
- Райгородська територіальна громада;
- Вапнярська територіальна громада;
- Кіровоградська область:
- Підвисоцька територіальна громада.
Етапи презентації результатів дослідження SMART-спеціалізації
Результати роботи над SMART-спеціалізацією туристичної дестинації «Шляхами Трипільської Праматері» представлені поетапно, кожен із ставок яких кількість кроків у розбудові дестинації.
- Презентація на хакатоні «Міфологізація Трипілля» (26 квітня, м. Умань).
Вперше напрацювання кафедри регіоналістики і туризму КНЕУ було представлено під час хакатону «Міфологізація Трипілля».
Було сформовано історичну довідку про дестинацію «Шляхами Трипільської Праматері». Представлено методику дослідження, яка стала основою для аналізу ресурсного потенціалу призначення. Результати викликали значний інтерес серед регіональних менеджерів, що стало потужним стимулом для подальшої роботи над дослідженням.
- Презентація на туристично-економічному форумі «Туризм в Україні: вимоги сьогодення» (24 травня, м. Умань)
Наступним етапом стало представлення розробки під час всеукраїнського туристично-економічного форуму, який об’єднав провідних фахівців у сфері туризму з усієї сфери України.
Було Сформовано профіль призначення, визначено місію та візію та розроблено ціннісну пропозицію. Науковці представили план подальших етапів роботи над SMART-спеціалізацією.
- Презентація остаточних результатів на міжнародному форумі «Туристичними шляхами Українського Поділля» (18 жовтня, м. Ямпіль)
Фінальні напрацювання дослідження представлені на міжнародному рівні. Форум зібрав представників 18 громад, підприємців, науковців, експертів із України та Молдови. Було розроблено рекомендації щодо функціонального використання туристичних ресурсів для соціально-економічного розвитку громад. Науковці розказали про напрями розширення туристичної діяльності в межах туристичного «Куща» та дестинації загалом. Продемонстровано приклади нових туристичних продуктів та запропоновано маркетингові стратегії для надання туристичних послуг.
Такий підхід в Україні, враховуючи сучасні європейські і світові наукові доробки та кращі практики, застосовується вперше, і має велике науково-практичне значення для реалізації концепції дестинаційної моделі розвитку туризму, що є важливим кроком реалізації євроінтеграційних прагнень України та відіграє визначальну роль у формуванні додаткових стимулів для розвитку місцевої економіки територіальних громад.
SMART-спеціалізація у туризмі: головні принципи
Концепція SMART-спеціалізації у туристичній галузі спрямована на:
- Раціональне використання ресурсів: визначення пріоритетів, які приносять максимальну користь.
- Зниження конкуренції: громади співпрацюють, а не конкурують, формуючи унікальні пропозиції.
- Інтеграцію місцевого бізнесу та громад: створення спільних продуктів, що сприяють розвитку економіки кожної території.
Цей підхід допомагає уникнути дублювання пропозицій, підкреслюючи особливості кожної громади та стимулюючи кооперацію. У результаті формується комплексна туристична пропозиція, яка враховує сильні сторони регіону.
Мета проєкту Кластер «Шляхами Трипільської Праматері» об’єднав 18 громад Вінницької, Черкаської та Кіровоградської областей. Головна мета — створення інноваційної моделі дестинаційного розвитку сільських та малих міських громад, що базується на SMART-спеціалізації, популяризації культурної спадщини культури Трипільської, а також розвиток місцевої економіки через посилення туристичного потоку і формування нових продуктів креативних індустрій.
Науковий супровід
Проєкт реалізовувався за участі експертів Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. До роботи долучилися провідні фахівці у сфері туризму, стратегічного планування та проєктного менеджменту, зокрема:
- Тетяна Тимошенко – кандидат наук з державного управління, доцент кафедри регіоналістики і туризму КНЕУ, запрошений вчений Уппсала Університету (Швеція), Президент Всеукраїнської федерації роботодавців в сфері туризму України, експерт з розвитку туристичних дестинацій, стратегічного планування та проєктного менеджменту;
- Оксана Богославець – кандидат економічних наук, доцент кафедри регіоналістики і туризму Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана;
- Ганна Обиход – доктор економічних наук, професор кафедри регіоналістики і туризму Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, головний науковий співробітник Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук України;
- Наталія Бойко – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри регіоналістики і туризму Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана;
- Інна Ілляшенко – кандидат економічних наук, доцент кафедри регіоналістики і туризму Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана;
- Оксана Шевчук – кандидат економічних наук, доцент кафедри регіоналістики і туризму Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана;
- Євгенія Шмігельська– старший викладач кафедри регіоналістики і туризму Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.
Завдяки залученню науковців, підприємців та представників місцевого самоврядування вдалося сформувати комплексний підхід до розвитку дестинації.
Етапи роботи над SMART-спеціалізацією
Територію досліджуваної дестинації було умовно розділено на «сегменти» відповідно до ролі туризму/рекреації в територіальній організації життєдіяльності певної громади. За спеціалізацією регіони дестинації були розподілені на категорії, враховуючи особливості потенційної туристичної пропозиції (лінійки туристичних продуктів), а також функціонального призначення − як територій прийому туристів та/або виробництва і забезпечення потреб учасників дестинації.
Реалізація проєкту передбачала низку послідовних етапів:
- Аналіз даних про стан показників Було проведено глибоке дослідження туристичного потенціалу кожної громади, оцінено природні, історико-культурні та соціально-економічні ресурси.
- Формування профілю дестинації. Учасники проєкту визначили сильні сторони регіонів, потенційні напрямки туризму та проблеми, які потребують вирішення.
- Місія та візія дестинації. Основною ідеєю стало перетворення регіону на центр культурно-пізнавального, рекреаційного та екологічного туризму.
- Визначення SMART-профілю регіонів дестинації. Громади були розділені на групи за функціональним значенням у дестинації:
- І група: громади, де туризм є пріоритетним для соціально-економічного розвитку.
- ІІ група: громади зі паритетним значенням для соціально-економічного розвитку.
- ІІІ група: громади з допоміжним значенням для соціально-економічного розвитку.
- Формування переліку туристичних продуктів за SMART-спеціалізацією. Сформовано лінійку пропозицій, яка враховує історичну унікальність, ремісничі традиції, гастрокультуру та інші ресурси.
- Формування пропозицій та рекомендацій щодо заповнення ніш (проєктів, продуктів, послуг). Остаточні рекомендації охопили розвиток інфраструктури, створення комплексних продуктів і просування дестинації на внутрішньому та міжнародному ринках.
Ключові результати проєкту
Визначено, що загальним для дестинації доцільно вважати рекреаційно-пізнавальний (або рекреаційний та культурно-пізнавальний) туристичний профіль, з акцентом на екологічний, сільській та культурно-розважальний туризм. Основою для культурно- пізнавального спрямування екскурсійних турів є унікальна історія трипільської цивілізації, стародавніх доісторичних епох (черняхівської та зарубинецької культур), козацька історія українського народу, культура та історія єврейського народу, сакральні святині римо-католицької та православної релігій, події і герої другої світової війни та визвольної боротьби українського народу за свою незалежність. Туристична дестинація Шляхами Трипільської Праматері пропонує ознайомитись і дослідити надбання автентичної нематеріальної культури Південного Поділля. Серед них багата і різноманітна гастрокультура, традиційні ремесла, народні свята, івенти, традиції, які становлять основу етнічного туризму.
Рекомендації щодо подальших дій,
спрямованих на розвиток туристичної дестинації Шляхами Трипільської Праматері, враховуючи перспективи подальшої співпраці із Кафедрою регіоналістики і туризму КНЕУ:
- Не залишитися на самоті на шляху розбудови туристичної дестинації. Цьому сприятиме комунікація з органами державної влади, неурядовим сектором, міжмуніципальне, міжрегіональне та міжнародне співробітництво, взаємодія з донорськими організаціями.
- Працювати над розбудовою ефективних комунікацій (комунікаційна стратегія), враховуючи та активізуючи наявні ініціативи та мотивуючи появу нових, широко використовуючи кращі практики партисипативної моделі управління туристичною дестинацією, цифрові інструменти демократії, інноваційні підходи розбудови системи управління та маркетингового просування, активізації соціально відповідального підприємництва.
- Активізація роботи з реалізації сформованих ідей проєктів сприятиме атмосфері співучасті та залученості різних стейкхолдерів до процесу творчого вирішення питань розвитку туристичної дестинації та допоможе залучити додаткові ресурси для виконання цих завдань.
- Стимулювання появи нових та/або розширення діяльності діючих місцевих підприємців відповідно до специфіки функціонального призначення регіону туристичної дестинації (в рамках «куща»/в рамках цілої дестинації) допоможе розширити лінійку пропозицій туристичних послуг та стимулюватиме зайнятість.
- Удосконалення туристичної інфраструктури та робота із простором – цей напрямок діяльності пов’язаний із перетворенням території дестинації на доступний та інклюзивний простір.
- Розробка комплексних туристичних продуктів - наповнить базу туристичних продуктів дестинації новими пропозиціями, які об’єднають громади спільною роботою над їх створенням та реалізацією.
- Розробка єдиного календарю подій дестинації - дозволить уникнути конкуренції різноманітних заходів та створить для туриста можливість комфортно планувати свої подорожі.
- Заснування Єдиного органу управління туристичною дестинацією (Destination Management Organization – DMO) - збалансоване управління туристичними дестинаціями є надзвичайно важливим питанням, зважаючи на позитивні та негативні наслідки для певної території.
- Поява єдиного веб-порталу туристичної дестинації Шляхами Трипільської Праматері допоможе просувати комплексні туристичні продукти більш системно та структуровано.
- Наповнення веб-порталу якісним контентом та контактною інформацією бази даних для туристів.
- Широке застосування інструментів цифрової трансформації – наслідування рекомендацій «12 заповідей цифрового маркетингу», впровадження інновацій створить нові можливості для бізнесу, зростання та сталий розвиток дестинації.
- Інтернаціоналізація та розширення партнерств – туристична дестинація Шляхами Трипільської Праматері має перспективи виходу на панєвропейський рівень, що посилює можливість доступу до ресурсів проєктів транскордонного співробітництва, сприяє промоції регіону на міжнародному рівні та підвищує статус проєкту в цілому.
_____________________
Дослідження SMART-спеціалізації туристичної дестинації «Шляхами Трипільської Праматері» є інноваційним і місцем як для науки, так і для практичного розвитку регіонів України. У застосуванні концепції SMART-спеціалізації в першій сфері туризму дозволило адаптувати сучасні європейські і підходи до українських реалій. Завдяки комплексному аналізу ресурсів, формуванню профілів громад та розробці спільної стратегії розвитку вдалося створити унікальну модель дестинаційного розвитку, яка спрямована на розкриття потенціалу регіонів, стимулювання співпраці між громадами та формування сприятливих туристичних продуктів.
Результати дослідження мають практичне значення для формування нових туристичних маршрутів, удосконалення інфраструктури та залучення інвестицій, що сприятиме зростанню економіки й створенню робочих місць. Крім того, напрацьовані методики можуть використовуватися у підготовці фахівців і подальших дослідженнях у сфері регіонального розвитку. Проект також має важливе євроінтеграційне значення, сприяючи популяризації української культури й інтеграції до європейського туристичного простору. Його реалізація стане прикладом для інших регіонів і підвищить статус України як інноваційного гравця на міжнародній арені туризму.
Українська 
English