Рекомендації щодо розвитку мікро-, малого і середнього бізнесу та розвитку українських громад в інклюзивний спосіб

Аналітика документа ґрунтується на дослідженні, яке проводила команда спеціалістів громадської організації «Агенція регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад» (надалі Агенція або АРР ТОТГ) в рамках проєкту «Школа змінотворців 2.0» в межах проєкту International Trade Centre «Підвищення економічної стійкості громад, що постраждали під час війни», який фінансується урядом Японії.

Укладач інформації тренер з бізнес-планування, експерт з соціального підприємництва та магістр державного управління та адміністрування Вікторія Кулакова та експерт з розвитку територій, магістр державного управління та адміністрування Павло Ярмій.

Документ містить наступний зміст

Дослідження стану й економічних можливостей малих громад

Підґрунтя дослідницької та експертної роботи
Методологія досліджень
Географія заходів
Кількість осіб-реципієнтів і зведена статистика аудиторії
Питання досліджень
Аналітика проблем і можливостей громад згідно з опитуванням

Оцінка перепон у сталому розвитку територій і рекомендації територіальним громадам

Ключові проблеми в малих і віддалених громадах згідно з оцінкою експертів проєкту

Рекомендації щодо розвитку територій через розвиток підприємницького середовища

Ключові рекомендації органам місцевого самоврядування у розвитку територій .
Перспективи і скриті ресурси в економіці малих і віддалених громад
Інклюзія і сталі управлінські рішення
12 рекомендацій для розвитку громади через культурну спадщину, туризм і підвищення сервісності

Висновки

Нижче наведено перший розділ щодо дослідження, на якому грунтується дана робота. Завантажити повний документ – Рекомендації щодо розвитку МСП та громад 2024 (україномовна версія), Recommendations for SME and community development 2024 (англомовна версія).

Дослідження стану й економічних можливостей малих громад

Підґрунтя дослідницької та експертної роботи

Даний проєкт є продовженням проєктної та управлінської діяльності Агенції у 2022-2023 роках у Черкаській і Вінницькій області. Так у 2022 році були проведені дослідження, стратегічні та освітні заходи у 5 громадах Черкащини, за авторською методологією Агенції, котра поєднує глибинні інтерв’ю, анкетування, стратегування й оновлення візій громади у воєнний і післявоєнний період, тренінги з бізнес-планування, соціального підприємництва та ненасильницької комунікації. У 2022 році було виявлено одним з неоціненних ресурсів історичну культурну спадщину центру України – трипільські поселення та Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура», який знаходиться у с. Легедзине Тальнівської громади. Тому організація взяла ідею формування концепції розвитку громад через розвиток підприємництва, креативних індустрій і туризму, для чого поставили собі за мету поєднати громади і місцевих підприємців й організації з розвитку бізнесу у кластерну структуру і побудувати культурні шляхи й нові ланцюжки доданої вартості (продукти) через Вінницьку область до витоків трипільської культури у с. Кукутень в Румунії. Таким чином в кластерну ініціативу “Шляхами Трипільської Праматері” у 2023 році запрошувалися вже громади Вінниччини, організації з розвитку територій і бізнесу цільових областей, Молдови та Румунії. У 2023 році Агенція працювала з Ямпільською (прикордонна з Молдовою), Студенянською (прикордонна з Придністров’ям), Томашпільською, Тульчинською і Брацлавською громадами Вінницької області, де за підтримки Міжнародного Торгового Центру також проводили дослідження і статегічно-освітні заходи за авторською методологією для розвитку територій і людського потенціалу. У січні 2024 року громади-члени партнерства зареєстрували Місцеву асоціацію органів місцевого самоврядування “Кластер “Шляхами Трипільської Праматері” (далі МА ОМС “Кластер “Шляхами Трипільської Праматері” або Кластер), де головою є голова Уманської територіальної громади Ірина Плетньова, а управляючим директором є голова правління АРР ТОТГ Павло Ярмій. Це дає можливості проєктну діяльність за підтримки донорів будувати у єдиному цілісному руслі розвитку центральних областей України. У 2024 році до цієї розбудови за підтримки ІТС були додані громади Одеської та Миколаївської областей. Цей крок був логічним також через те, що АРР ТОТГ до лютого 2022 року займалась розвитком громад Херсонської та частково Миколаївської областей, тому достатньо добре розуміється на можливостях туристичної, логістичної та аграрної (в тому числі сільгосп переробка) галузей економіки.

Для фіксації домовленостей про спільний розвиток територій і партнерство у розвитку економіки були підписані двосторонні та багатосторонні меморандуми про співпрацю:

Меморандум між ГО “Агенція регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад”, 21-ю територіальними громадами Вінниччини і Черкащини та АРР Вінницької та Черкаської областей.
Двосторонні меморандуми: з Державним агентством розвитку туризму, з Університетом Вадима Гетьмана, з Вінницьким аграрним університетом, Київським університетом харчових технологій та Уманським педагогічним університетом.
Двосторонні меморандуми з 5-ю Молдавськими та 1-м з Румунськими партнерами.
Двосторонні меморандуми з Херсонською, Миколаївською, Одеською та Волинською АРР.
18 жовтня 2024 року до співпраці у рамках кластеру приєдналась 22-га громада – Кунківська Вінницької області
Підписано меморандум з Міжнародним агротуристичним кластером “Дністер”
І останнім найбільшим міжнародним документом є спільний меморандум між трьома країнами Україна (ГО “АРР ТОТГ”, Місцева асоціація ОМС “Кластер “Шляхами Трипільської Праматері”, АРР Вінницької області, Українська федерація розвитку туризму, Київський національний економічний університет Вадима Гетьмана, Департамент міжнародної співпраці і регіонального розвитку Вінницької обласної адміністрації, Міжнародний агротуристичний кластер “Дністер”), Республіка Молдова (Moldovan Fashion Cluster “Sorintex”, Local Action Group Association “Colinele Dniester”, Local Action Group Association “Calea Dropiei”, “Center for Management and Reforms of Public and Private Enterprises” (GRAPP Moldova Center)) та Румунія (BioNEst Cluster).

Методологія досліджень

У 2024 році дослідження проводилося із використанням різних методів:

анкетування учасників локальних тренінгів (офлайн);
глибинні інтерв’ю з підприємцями та представниками активу громади й органів місцевого самоврядування в громадах (офлайн);
візити на підприємства та місця впровадження інноваційних проєктів під час локальних навчальних заходів, після того дискусії та мозкові штурми з обговоренням побачених конкретних проблем і генерацією можливих рішень для комплексного розвитку території (офлайн);
групові зустрічі з керівниками громад, комунальних закладів й приватних підприємств та проведення спільних мозкових штурмів з ними для вирішення виявлених проблем громади, в першу чергу стратегічного розвитку території та комунікацій між органами місцевого самоврядування з бізнесом та ВПО, так напрацьовувалися бачення шляхів розвитку громад, їх стратегічних галузей економіки та території в цілому з опорою на інклюзію і людиноцентричність (офлайн).

Географія заходів

Територіально заходи проєкту проходили у 11 громадах 4-ох областей, де взяли участь місцеві й ВПО з 26-ми громадами України:

Черкаська область – Буцька, Монастирищенська, Уманська, Будищенська, Черкаська, Шполянська, Маньківська;
Вінницька область – Краснопільська, Вінницька, Ямпільська, Райгородська, Томашпільська, Студенянська, Крижопільська, Гайсинська, Брацлавська, були візити у Шпиківську ТГ.
Одеська область – Сергіївська, Великоплосківська, Фонтанська, Болградська, Красносільська, Таїровська, Одеська, були візити у Доброславську ТГ.
Миколаївська область – Кривоозерська, Коблівська, Новоодеська.
ВПО з Донецької області (Сіверської та Авдіївської ТГ), які наразі проживають в Уманській громаді та ВПО з Херсонської області (Новокаховської, Бериславської, Дар’ївської), які наразі проживають у Миколаївській та Одеській області були враховані як жителі приймаючих громад.

Польові опитування стейкхолдерів методом глибинних інтерв’ю проходили у наступних 5-ти громадах: Коблівська сільська, Біляївська міська, Чорноморська сільська, Великодолинська селищна та Кривоозерська селищна територіальні громади.

Кількість осіб-реципієнтів і зведена статистика аудиторії

Через персональні опитування було зібрано дані у 50 осіб (ключові стейкхолдери громад із числа бізнесу, ВПО, голів і працівників ОМС, лідерів громадських організацій), а також більше 100 осіб були опитані груповим методом під час тренінгових заходів.

У персональних опитуваннях взяли участь:

Чоловіки 40%, жінки 60%.
За віковими категоріями 20-35 р. – 15%, 36-45 р. – 25%, 46-60 р. – 52%, 61+ – 8%.
За видом діяльності ОМС (голови та керівники відділів) – 37%, бізнес і підприємці 23%, неприбуткові недержавні організації – 16 %, найняті (соціальна та приватна сфери) – 24%.

Питання досліджень

Чи хвалитесь ви своєю громадою перед ВПО, членами інших громад? Якщо так, то чим саме, як вони реагують, чи погоджуються з вами?
Що потрібно доповнити вашій громаді, за рахунок чого це можна зробити?
Які на вашу думку ключові переваги вашої громади над іншими громадами Уманського району? Інфраструктурні, географічні, для розвитку бізнесу, людські (талановиті/ активні/ які мають ресурси матеріальні, інтелектуальні/ підприємливі).
Чому я повинен захотіти приїхати в вашу громаду як ВПО, як релокований бізнес?
Що сьогодні може дати громаді та її жителям ВПО та бізнес, що релокований з території? Яку сьогодні ви хотіли би бачити допомогу від ВПО?
Який бізнес ви би хотіли залучити у свою громаду? Чому саме його, які аргументи?
Яку допомогу ваша громада очікує від внутрішніх партнерів, на рівні регіону, України, від закордонних партнерів?