Туризм як стратегічний напрямок розвитку для Херсонщини


24 Квітня 2019


 

В умовах глобалізації, кожному місту (регіону) доводиться конкурувати з іншими територіями через залучення жителів, туристів, інвесторів, студентів, підприємців, за міжнародні спортивні та культурні заходи, увагу і повагу зарубіжних ЗМІ, урядів і населення інших країн. У зв’язку з цим репутація міста, регіону або країни стає таким же важливим чинником економічного розвитку, як земля, матеріальні активи, кадри і т.д

Ключовою проблемою розвитку туризму на Херсонщині є:

– відсутність стратегічного плану розвитку туристичної галузі , як пріоритетної для нашої області.

Звідси витікають слідуючі проблеми:

– слабка підтримка розвитку туризму з боку влади. Некомпетентність багатьох представників  влади в питанні розвитку туризму, бюрократія, недосконале нормативно-правове регулювання, високе податкове навантаження, відсутність плану спільних дій бізнесу та влади  в сфері туризму, недостатня кількість туристичних програм та якість туристичних послуг. Ключовим питанням є те, що туризм не визначений як пріоритет у регіональному розвитку , більшість працівників органів влади  не розуміють , як і де тут заробляють та будуть заробляти, що та скільки робочих місць та коштів генерується в галузі туризму і в зв’язку з цим не підтримують напрямок .

МОНЕТИЗАЦІЯ ТУРИЗМУ – ЯК ЗАРОБЛЯТИ НА ТУРИЗМІ, ОСОБЛИВО СІЛЬСЬКИМ ОТГ –ключовий меседж Таврійського Туристичного Конгресу.

Недостатнє фінансування галузі (зокрема бюджетна підтримка, слабке залучення фондів ЄС) та відсутність єдиних критеріїв до туристичних послуг (відсутність досліджень в сфері туризму, невідповідність ціни та якості туристичних послуг, високі ціни, малий асортимент додаткових послуг) знижують шанси області залучити достатню кількість туристів та закріпити за регіоном  можливість бути постійно туристичним, а не тільки на період пляжного сезону на морях.

Більше того, навіть представники бізнесу досить часто не можуть домовитися щодо спільної співпраці, що призводить до значних фінансових і репутаційних втрат. На Херсонській області в сфері туризму до цих пір процвітають закони “Дикого Заходу”:

  • відсутнє розуміння спільної відповідальності за все, що робиться у сфері розвитку туризму в області,
  • невиконання домовленостей. Багато суб’єктів підприємницької діяльності не зареєстровані, не платять елементарних зборів, демпінгують, крадуть один у одного клієнтів та об’єкти. В туризмі Херсонщини майже відсутнє розуміння комісійної винагороди, а там де воно є, його подають як подачку, а не винагороду за проведену роботу,
  • в цій галузі на Херсонщині багато людей, які в своїй більшості навіть не досягаючи конкретних цілей, пускають пил в очі та показують свою важність.

Безвіз та підвищення основних цін на багато інших продуктів та послуг поступово буде призводити до того, що ціни на наші туристичні продукти скоро зрівняються у вартості з  туристичними продукти сусідніх країн, приймаючи до уваги те, що якість обслуговування та сервіс далекий не тільки від європейського, а навіть від турецького чи болгарського. Все це при тому, що на підтримку туризму в світі розумна влада витрачає в рази, якщо не в десятки разів більше ніж у нас. Всі ці питання являються  основою для комунікацію між представниками влади та бізнесу на конгресі , а також знайомство один з одним та з іншими представниками турбізнесу з різних областей.

Місія та цілі Таврійського Туристичного конгресу:  

  • подальша промоція  та розвиток туристично -рекреаційного потенціалу Таврійського краю для покращення якості життя територіальних громад Херсонської області;
  • зростання попиту та привабливості туристичних продуктів Херсонщини на туристичному ринку;
  • заохочення до інвестування у розвиток туристичної інфраструктури територіальних громад Херсонщини;
  • почути власний досвід провідних експертів та спеціалістів та перейняти кращі практики успішних туристичних локацій України.

Формат та структура проведення конгресу:

Пропонується проведення конгресу в форматі інформаційно-презентаційної пленарної частини, ділових бізнес-майданчиків, баркемпів (відкриті інтерактивні зустрічі), панельних дискусій, майстер-класів  за тематичними напрямами та за участі відповідної цільової аудиторії в перший день 16 травня. По закінченню першого дня – дружній туристичний пікнік . 17-18 травня проведення презентаційних та івент-заходів на об’єктах туристичної дестинації – відкриття туристичного сезону в Асканії Новій 17 травня, знайомство з об’єктами туристичного кластеру «Соляна дорога», успішні практики по розвитку туризму в ОТГ Херсонщини.

В рамках конгресу планується розміщення демонстраційних стендів, експозицій закладів сільського зеленого туризму, заповідників та національних природних парків Херсонщини, тематичні фотовиставки. Передбачено демонстраційні експозиції виноробних підприємств, товаровиробників автентичних Таврійських продуктів, страв тощо з презентаціями-дегустаціями.

Учасники конгресу:

Представники органів влади, місцевого самоврядування (особливо представників ОТГ), туроператорів внутрішнього туризму України,  громадські організації ( в яких статутні напрями розвитку-туризм), фахівці туристичного бізнесу, керівники, спеціалісти установ, готельно-ресторанного бізнесу, представники мас-медіа.

Важливість проведення Таврійського Туристичного Конгресу – показати Україні, що Херсонщина, Південна Таврія – це морське узбережжя, «золотий берег», потужні туристичні дестинації, атракції, нові логістичні рішення, а також, що це один з найперспективніших регіонів для розвитку внутрішнього туризму.

Але саме ключове – використати передовий досвід інших туристичних територій, ключових експертів та спеціалістів, аби влада та бізнес остаточно відзначили для себе ТУРИЗМ як основну галузь економіки в регіоні, в яку необхідно системно інвестувати в першу чергу фінансові та інші ресурси, ознайомитись з ключовими трендами в світовому туризмі, аби не наслідувати чи доганяти передові країни, а грати на випередження . Найближчим часом Херсонщина в температурному режимі ввійде в зону субтропічного клімату, і ми можемо вже сьогодні думати , як зустрінемо середину 21 століття.

 

Павло Ярмій



ukУкраїнська