Консультація про регулювання харчової безпеки реміничих виробників з Наталією Якименко.

7 вересня відбулася консультація щодо роз’яснення закону про регулювання харчової безпеки ремісничих виробників.

  Наталія Якименко – член Громадської ради при Держпродспоживслужбі. Громадський діяч понад 10 років, займається розвитком сільського господарства в Україні від гуртових ринків сільськогосподарської продукції до власне ініціювання змін до закону щодо ремісничого виробництва тваринного походження. 

Учасники дізналися відмінність крафтового та ремісничого виробника:

  Ремісничі або кустарні вироби – це продукти, які виготовляються ремісниками повністю вручну, за допомогою ручних інструментів чи навіть механічних засобів, якщо прямий ручний внесок ремісника залишається найважливішим компонентом готового продукту.

  Крафтовий продукт – це унікальний та ретельно виготовлений виріб, який відзначається високою якістю, увагою до деталей та індивідуальним підходом до виготовлення.

  Ремісничий продукт – це виріб, створений вручну з використанням традиційних технік та навичок ремісника, в якому відчувається історія, майстерність та унікальність виготовлення. 

  Наталія розповіла історію ремісничого виробництва, зокрема цехів, яка почалась ще з періоду Австро-угорської імперії, та у 1900 році цехи було ліквідовано на території російської імперії. Радянському періоду притаманне проведення колективізації, індустріалізації, що спричинило зміни в організації ремісничого виробництва, яке було передане під державний контроль. Після отримання незалежності в 1991 р. розпочалась перебудова економічної системи. Останніми роками активно впроваджуються європейські стандарти в галузі ремісництва. У 2015 р. проголосували за Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Всі чули про ДСТУ, 1-ий, 2-ий, 3-ій клас. Держава розробляла технічні умови, які треба було купляти, а коштували вони дуже дорого. Тобто досить корупційна система.  Змінилось те, що держава залишила за собою контроль над харчовою промисловістю, тобто за безпечність відповідає, а якість відпустила. 

    Принцип «від лану до столу»: аби виробляти безпечну продукцію, необхідний контроль пестицидів та агрохімікатів, здоров’я та благополуччя тварин, безпечність харчових продуктів та захист і довіра споживача. 

Головний закон про харчову безпеку – це Закон України № 771 «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Президент підписав закон 3221 -ІХ від 30/6/23. За ним, ремісничий харчовий виробник – оператор ринку харчових продуктів, на потужностях якого здійснюється виробництво харчових продуктів виключно за власною унікальною рецептурою та/або технологією і в обсязі не більше ніж 1000 кг або літрів на тиждень в середньому впродовж року. 

Експлуатаційний дозвіл чи реєстрація?

Операторам ринку забороняється здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу відповідно до цього закону, ат/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів. 

Процес створення ремісничого виробника від концепції до втілення:

1. Вибір галузі та продукту.
2. Розробка бізнес-плану.
3. Реєстрація бізнесу.
4. Вибір місця.
5. Виготовлення продукції.
6. Отримання дозволів.
7. Фінансова підготовка.
8. Маркетинг та продаж.
9. Упаковка та логістика.
10. Сертифікація та якість.
11. Налагодження виробництва.
12. Співпраця з постачальником.

Основні ресурси:

• сировина;
• обладнання та інструменти, робоча сила;
• знання та навички;
• фінансові ресурси;
• маркетинг та просування;
• упаковка та маркування;
• забезпечення якості.

Ціннісні пропозиції:

• якість та натуральність продукції;
• унікальні смаки та рецепти;
• місцевість та підтримка малого бізнесу;
• ручна праця та індивідуальний підхід;
• екологічна продукція;
• традиційні або унікальні рецепти;
• локальне виробництво.

Головні партнери: 

• місцеві фермери;
• ресторани та кафе;
• місцеві магазини та супермаркети;
• готелі та гостьові будинки;
• фермерські ринки;
• органічні та екологічні організації;
• місцеві заходи та фестивалі;
• туристичні агенства;
• медіа та блогери;
• інші.

Канали збуту продукції:

• власний магазин;
• он-лайн продажі;
• соціальні мережі, доставка;
• ярмарки;
• ринки, посередники, оптові ринки.

Запис зустрічі з Наталею Якіменко щодо роз’яснення закону про ремічничих виробників можна переглянути за посиланням  – https://youtu.be/6ReCK9mNmMM.

Також пані Наталія дала відповіді на запитання, які задавали учасники зустрічі. Ви ще маєте можливість зареєструватися на таку ж зустріч 21 вересня за посиланням: https://forms.gle/GXbgsHg2rcA2j2AG7 .

Організатор заходу – платформа підтримки і просування товарів крафтовиків Це Крафт. Купуйте локальні  і крафтові продукти місцевих виробників  – ЦЕ КРАФТ.  Підтримуйте своїх!