Шлях від татової помічниці в сімейному фермерському господарстві до голови «Кооперації успіху»: історія Олени Самарської – очільниці бізнесу, феміністки, громадської діячки.

Олена проживає в Перещепиному з року в сім’ї вихідців росії, які переїхали відбудовувати канал Дніпро — Донбас, де і залишилися проживати. Закінчила тут школу, потім Новомосковський кооперативний технікум та Полтавський кооперативний інститут. Після чого повернулася до рідного дому, землі та батьків. Батько був фермером, тому саме допомога йому сформувала Олену і допомогла прокласти свій шлях. Коли 3 роки тому він помер, донька відкрила перше в районі сімейне фермерське господарство. Розвиток СФГ не дуже поширений  у цих землях, тому зверталися за допомогою та порадами до Полтавщини та Дніпропетровщини. Відкриття власної справи припало на останні мирні дні перед повномасштабним вторгненням 20 лютого 2022 р. Були надії на підтримку від держави, адже раніше була програма допомоги сімейним фермерським господарствам: перші 3 роки ставка допомоги була 5 тис. грн. на 1 га землі, але війна змінила все. 

Олена вбачає перспективу діяльності СФГ в Україні, як однієї з форм розвитку с/г, проте, на жаль, умов для успішної реалізації на цей момент мало, людям легше просто виїхати звідси. Спілкування з іншими дрібними аграріями, які зіштовхуються з такими ж викликами, підтверджують побоювання, що 30% села без позитивних змін в законодавстві обречені на такий же розвиток подій. 

Закриті порти, дорога логістика, несприятливі умови – це лише частина труднощів.

Після відкриття СФГ зрозуміли, що ця справа дуже складна. В перший рік посадили кукурудзу. Зерно, яке зберігалося до весни, коштувало завжди на 1000-1500 дорожче, що і було вигідним для Олени, яка має свій склад. Проте поле невелике, а продати більшу кількість продовольства завжди легше і вигідніше. Така специфіка доводить, що не пощастило тим, хто купує в роздріб чи продає невеликим партіями з поля, як малі аграрії. Одноосібники «буквально на межі». Великий відсоток пологи, плюс війна розірвали ланцюги збуту, загнавши усіх в пастку безвихідності.

Думати не тільки про себе, а й дбати про інших – в цьому вся Олена.

«Ми довго думали, як же нам покращити і свою діяльність, і допомогти іншим. Першим побачили від естонського посольства та ЗБФ «Єдність за майбутнє», які впроваджували грантову програму для жінок, для того аби жінки могли відкривати власну справу, будувати команду. Ця новина надихнула подати проєктну заявку, пройти відбір та почати роботу». Проходила два акселерати по соціальному підприємництву та соціальним послугам, дійшли до фіналу, та проєкт не відібрали через вузьке направлення екохабу (сортування сміття в громаді). Галузь залучення грантів є досить конкурентною, все більше людей цим цікавляться. На зустрічах з донорами Олена дізналася, що буквально ще минулого року доводилося шукати додаткових учасників для конкурсних заявок, а зараз може бути до 100 заявок на 1 місце. Проте це надихає ще більше працювати, шукати нові можливості, залучати кошти, а не опускати руки.

Назва «Кооперація успіху» прийшла сама, як у Менделєєва. 

Та навіть з такою назвою успіх сам не прийде, усе залежить від навичок: від знання законодавства й оподаткування до стратегії та маркетингу. Важливою умовою СФГ є те, що працювати мають тільки члени родини, без найманих працівників. Відсутність знань в одноосібників та дрібних аграріїв закриває двері перед можливостями від міжнародних організацій, яку легко можна отримати через ДАР (державний аграрний реєстр). Планується створення неприбуткового кооперативу, аби як мінімум зберегти свою сировину, чи займатися її переробкою. «Взагалі моя мрія, – ділиться Олена,- щоби кожна людина в селі могла мати достойний заробіток і могла жити тут в гарних умовах». На це надихнули численні поїздки з талановитою донькою – музиканткою на конкурси, які переважно проходили в дуже маленьких європейських містечках або селах. Різниця в якості життя вражає і, на жаль, не на нашу користь. 

«Мамо, чому діти Перещепино живуть гірше, ніж діти міста?»

Почувши від своєї дитини таке запитання, проаналізувавши ситуацію рівня та якості життя громадян, Олена Самарська взяла на свої жіночі плечі місію змінити майбутнє для дітей. Так з 2010 року діє громадська організація, яка впливає на владу, впроваджує проєкти. 

Жінкам завжди складніше.

Олена прагне, аби розвивалися в першу чергу жінки, які через упередження мають долати складніші випробування. З 2010 року проходила безліч різних курсів, в тому числі й по гендерній політиці, по гендеру. Жінка, яка хоч раз отримувала грант, стає зовсім іншою: зникає страх, з’являється впевненість, їх голос в громаді стає сильнішим, з’являється можливість впливати на розв’язання проблем. 

Олена Самарська надихає своєю скромністю, простотою, працелюбством, жагою до змін та нових ідей, відданістю своїм переконанням та допомозі іншим. На плечі таких людей лягає доля громади та України в цілому розвитку суспільства, особливо в умовах активної фази війни.

Можливість познайомитися з такою прекрасною особистістю отримали завдяки консультаціям з бізнес-планування в рамках проєкту «Експертна підтримка ВПО» Програми «Громадськість за демократизацію»  за підтримки Інституту економічних досліджень і політичних консультацій  за сприяння Європейського Союзу 

#центр_розвитку_ідей #арртотг