Три історії з багатотисячних історій вимушених  переселенців Херсонщини


2 November 2022


контрольно-пропускний пункт Каланчак

Ми продовжуємо описувати життя херсонців, економіку, бізнес і роботу контрольно-пропускних пунктів та митниці на Херсонщині. Розповімо сьогодні три історії саме того, як сьогодні (кінець жовтня – початок листопада) жителі Херсонщини можуть покинути окуповані території. Всі три історії нам розповіли самі люди і очевидці цих подій. Якщо у вересні і початку жовтня люди ще могли поїхати через місто Запоріжжя, то зараз, наскільки нам розповіли, для жителів Лівобережної Херсонщини (Нова Каховка, Каховка і далі) доступним є шліх тільки через Крим. Три історії нижче про КПП “Каланчак”.

Історія перша

Чоловік більше 50 років, працював на місто утворюючому підприємстві Нової Каховки. Як і багато інших чекав до останнього, проте в кінці жовтня, після погроз та розуміння що може статися під час підриву ГЕС вирішив виїхати через Крим в Польщу, де давно жили знайомі. На сьогоднішній день самий системний перевізник з Нової Каховки – «Супутник», який кожен день забирає людей від магазина «7 елемент» напроти розбитого «Оскара». Прийшов, забронював місце, в понеділок виїхав. Виїзд до Польщі 1000 гривень до кордону з Кримом і 400 доларів до Польщі через росію та Литву.

Заплатив та поїхав, проте на КПП в Каланчаку чоловіка зупинили. Довго провіряли, і сказали, що не випустять в Крим, ніби через його проукраїнську позицію. І хоча він написав, що їде транзитом в Польщу, його все одно не пустили. В кінці-кінців автобус поїхав далі, а він залишився на КПП. Їдь через Запоріжжя сказали йому. З великим трудом бо вже вечір знайшов таксиста, який відвіз його в Нову Каховку назад, потім 2 дні глядів, хто зможе його вивезти в Крим. За дуже великі гроші вивезли через інше КПП – частину, як сказали проплачують ФСБ. Добре що перевізник готовий бронювати місце, яке було оплачене. Виїжджав в понеділок, приїхав у Польщу в п’ятницю ввечері. Загальна сума значно більша 1000 доларів.

Історія друга

Жінка з мамою та дитиною. Планували залишитись в Новій до кінця, проте після залякувань та терору вирішили виїхати до родичів у Польщу. Забронювали місця у перевізників, трішки поплакала, що сама з мамою та дитиною – немає коштів, проте дуже хоче виїхати. Загалом заплатила за виїзд по 350 доларів та 1000 гривень за місце. На КПП майже не провіряли – мама за 70 та мала дитина. Перевізники – були татари з Криму постійно зупинялись, враховуючи, що було багато дітей та літніх. Якщо автобус майже 50 чоловік, то тільки піти в туалет на зупинці не менше години. Також на годину – півтори зупинялись на їжу, особливо на обід. Татари в основному зупинялись у своїх – де готували баранину, яловичину, проте, враховуючи, що мати дещо з харчів взяла з собою, переїзд до Варшави склав трішки більше 450 доларів за людину.

Історія третя

Наш партнер, проукраїнський активіст, який майже 9 місяців волонтерив в окупації. Важке рішення про виїзд, але день за днем більше ризиків лишитися для здорового працездатного чоловіка в окупованій території. Прийняв рішення про виїзд тоді, коли через Запоріжжя вже  було занадто складно їхати. Замовив бронь на середу, 2 листопада на 9-00.  Розуміючи, що можуть бути проблеми з виїздом, вирішив платити тільки до КПП в Каланчаку тільки 1000 гривень, а там як буде. Зійшов там, як всі пішки перейшов «кордон» з Кримом, заповнив міграційну карту, написав що транзитом прямує в Польщу.

У нього та всіх чоловіків від 18 до 60 забрали паспорти та відправили на бесіду. Чекав на свої документи з 12 до 17:00. Дуже уважно перевіряли телефон. Розуміючи, що телефон – це найбільший ризик для нього, він перед від’їздом повністю все, що було компроматом для рашистів видалив всі меседжери і декілька разів архівував дані. Можливо такі кристально чисті речі і насторожили ФСБ на кордоні. Потім йому сказали, що його чекає допит.

Думка промайнула: що якщо доказів не знайшли, то будуть брати психологічний тиском, або гляділи реакцію, хочуть зломити.

Питання ставили на допиті про людей з контактів телефону і хто такий сам: хто це, з ким працював, кого  знаєш, чи працював з міською радою, якісь зв’язки з владою, службами. Вони шукають любу інформацію, і це означає, що вони не так багато про нас і знають. В кінці кінців його відпустили і дозволили їхати. Він виїхав через 2,5 днів після того, як сів в автобус.

Більше історію життя українців в Херсонській області, митниці і перетину кордонів та контрольних пунктів житайте на наших ресурсах в соціальних мережах – facebook.com/arrtotg

_____________________________

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту Підтримка «Громадської ініціативи За чесну та прозору митницю Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу European Union in Ukraine. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю #АРРТОТГ і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.



en_USEnglish